“Відтоді минуло ЗО років, і російське суспільство змінилося докорінно. Можливо, значна частина людей у Росії періодично відчуває потребу перебувати в небезпеці або несвідомо шукати загибелі чи каліцтва? Що як у російському суспільстві існує неусвідомлена «культура смерті», яка є більш глибинною спонукою вирушати на війни, а гроші- це лише та краплина, що схиляє шальки терезів до рішення йти на смертельний ризик?
Думка одного з опитаних полонених досить показова й відбиває загальний настрій: «Мені 52 роки, я вже пожив своє. Я прийшов на цю війну
помирати. Я знав, що це квиток в один кінець».”