“... я хочу ствердити своє переконання, що емоційне здоров’я містить “любов до Бога” у широкому сенсі цього слова, і це не залежить від жодної ідеології та навіть сумісне з агностицизмом.
Християнська заповідь “любити ближнього, як самого себе, а понад усе — Бога” насправді стосується не однієї любові, а рівноваги між трьома любов’ями: до “я”, до “ти” і до “Він”. І йдеться не про те, щоб любити ближнього більше, ніж себе, а про любов до людської істоти (як в іншому, так і в собі), і більше того — до надлюдського.
Думаю, що фундаментальним аспектом багатьох патологічних характерів є втрата цієї любові, що виходить за межі любові до ближнього і любові до самого себе...”