“Чому так легко маніпулювати нашими співвітчизника­ми саме за допомогою історичної символіки? Чи припиниться це в той день, коли завершиться війна? Нажаль, ні. Війна в Україні розгорталася під історичними гаслами, з використанням історич­ної риторики, з використанням ярликів часів Другої світової ві­йни. Поява історичних символів здатна провокувати реальні бій­ки. В день закінчення війни наша історична пам’ять автоматично не зміниться. Що робити, щоб вивести історію з числа факторів провокування агресії? Як спрямувати історичну свідомість укра­їнців таким чином, щоб історія не могла надихнути людину взяти в руки зброю? Здаючи собі справу, що наші уявлення про історію не можуть спровокувати війну самі по собі, ми маємо визнати, що ті самі уявлення здатні впливати на готовність людини використати зброю. У справі рекрутування історична свідомість може прислужитись дуже помітно [147—48].”