“З часом воєнні дії людина поступово сприймає як належне, як нову химерну буденність. Але з кожним поверненням на велику землю, у мирний світ, контраст між цими двома реальностями відчувається дедалі різкіше. Бійцю, що повернувся додому, часто здається, що там усе змінилося і стало вже не таким, як колись. Насправді ж рідне місто/село й досі таке, як колись. Не змінилися зовсім і люди, середовище його міста. Змінився він! А залишені часто повинні знайомитися з бійцем ледве не наново: їм треба просто ще раз впустити солдата у мирне життя. Не заважати, а дати йому можливість і шанс ще раз увійти у світ [34].”