“Коли ми говоримо про відчуження, ми переживаємо історію, яку людство пережило вже купу разів. Це не щось специфічне. Це класична схема окупації, в якій кожна людина обирає, хто вона і з ким вона. Зрештою, цей вибір не буде остаточним. За цей час, люди, що залишились на окупованій території, багато чого зрозуміли про себе. Якщо ми подивимось на ситуацію з цієї точки зору, в нас буде така література. Ми вже її маємо. Пережити війну без літератури і вилікуватись не можна.

Якщо в людині була порожнеча, її може заповнити зло. Тим злом людина примножується. Зло — це вірус, хвороба. Людина втрачає себе. Головне питання, чи вона повернеться до себе.

[...] Можливо, Росія — теж окупована кремлівською владою країна. Зараз я розумію, що в мене на експорт добра немає. Я не хочу думати, ким вони є сьогодні і будуть завтра. Нам треба дуже багато добра, щоб провести деокупацію свідомості.”