Зіневич Надія > Зіневич's Quotes

“Добрий вчинок - це як твердо конвертована валюта в момент смерті.

І ти швидко водиш руками навколо себе в пошуках тих монеток, і потрібно поспішати, адже помираєш.

І якщо раптом ти зрозуів, що у тебе за спиною немає таких вчинків, холодний піт заливає тебе, і навіть на секунду перестаєш помирати, тому що помирати стає страшно.”
― Валерій Маркус

“Та, наплювати. Я не прагнув розбиратися в аспектах психології людей, які живуть за принципом: "Ми не хочемо, щоб нам стало краще, ми хочемо, щоб іншим було так само погано, як нам".”
― Валерій Ананьєв, Сліди на дорозі

“мені здається, навіть якщо Бетховен і Верді нагрішили у своєму житті, то кількість душ, які вони вилікували (і ще вилікують!) за сотні років, їм обов'язково зарахується.”
― Валерій Ананьєв, Сліди на дорозі

“Праця не зробила з мавпи людину. Праця зробила з мавпи втомлену мавпу. Доказом цього було те, що від такої великої праці людянішими ми явно не ставали. Людину творять більш глибинні речі.”
― Валерій Ананьєв, Сліди на дорозі

“..морально слабкі люди завжди об'єднуються в групки чи вступають в уже наявні, щоб відчути себе частиною чогось більшого, надати собі значущості, самоствердитись...." ст. 58 абз. 2”
― Валерій Ананьєв

“Ми стартуємо з різних позицій, з самого дитинства. Різне оточення, різні сім’ї. Немає одного рецепта для всіх.”
― Андрій Сем'янків

“Хоча ми, звісно, зробили велику помилку, дозволивши школам визначати, хто розумний, а хто - ні.”
― Ольга Богомаз, Весілля Настусі

“І, мабуть, дівчинка була б дуже нещасною від того, що стала розчаруванням для родичів, однак доля захистила її простим, але надійним способом: Настуся була дурепою.”
― Ольга Богомаз, Весілля Настусі

“Ми були такими романтиками у 2014 році. Тоді ми вірили, що для протидії російській пропаганді достатньо просто казати правду.”
― Дмитро Кулеба, Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот

“Життя завжди дає нову можливість тим, хто ніколи не здається.”
― Дмитро Кулеба, Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот

“У виснаженої та знудженої жінки завжди кисла міна й прив’яла шкіра”
― Nadiyka Gerbish, Теплі історії до кави

“А ще каже, що не вірить у талант, але вірить у любов: коли ти щось любиш, то не можеш цього не робити; а постійна практика приносить зрештою ті результати, які люди зазвичай приписують згодом талантам.”
― Nadiyka Gerbish, Теплі історії до кави

“Ти раб? Тоді ти не можеш бути другом. Тиран ти? Тоді ти не можеш мати друзів.
Надто довго у жінці чаївся раб і тиран. Тому жінка не здатна на дружбу: їй відома лише любов.”
― Фрідріх Ніцше, Так казав Заратустра. Жадання влади

“Для российского обывателя телевизор — это источник «правильной» позиции, ретрансляция которой оберегает от соприкосновения с госмашиной. Нечто вроде комсомольского значка на лацкане пиджака — эдакий знак публичной лояльности, который подобно оберегу защищает тебя от опричнины.

В государстве, где люди не могут влиять на власть, телевизионная риторика выполняет роль компаса. Она показывает тебе — как нужно высказываться по тем или иным темам, чтобы не навлечь на себя беду. Тот, кто ее ретранслирует — вовсе не обязательно ее разделяет. Это лишь коллективное пение гимна на утреннем поднятии флага: правильное выражение лица и патриотическая поза защищают от обвинений в нелояльности, которые могут закончиться житейскими проблемами.”
― Павел Казарин

“Він арфа, що має тільки одну струну і нота, яку він грає - він сам”
― Медлін Міллер

“Сміливі вчинки і зухвалі манери це не одне і теж”
― Медлін Міллер

“Не можна бути щасливою, якщо не любиш себе. Ти повинна дбати про себе. Гарний вигляд іде на користь, увага достойного чоловіка йде на користь. Але все починається тут. Таємна зброя кожної жінки - це її шкіра та її запах.”
― Джорджія Кауфманн, The Dressmaker of Paris

“Мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що люди інколи чинять неправильно, навіть бажаючи найкращого, і саме наслідки їхніх учинків залишають у дитячому серці незгладимий слід.”
― Джорджія Кауфманн, The Dressmaker of Paris

“Інакше й бути не може - я елегантна навіть у джинсах і футболці. Бо коли в тебе є стиль, неважливо, що ти вдягаєш.”
― Джорджія Кауфманн, The Dressmaker of Paris

“Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої.”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“— Скажу так: мене цікавить пітьма. І вас, я бачу, теж — якщо обрали роботу копатися в людських пороках.”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“...Але найголовніше, вона не знала, що, впавши на дно небесного океану, серпокрильці рідко здатні злетіти самостійно. Як і багато душ не можуть пробитися до світла, якщо бодай раз дозволяють собі досягти дна...”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“перша - це піти звідти, де ти був щасливий. Другою помилкою стало рішення вийти надвір без мотивації жити
..- Із рiзних причин, - Андрiй спохмурнiв, намагаючись укласти суть кримінальної психології у стислу відповідь - Комусь не додали любов... У когось дитяча травма... Комусь не пояснили.. Одне слово, це ціла наука.
- Але передусім люди погані чи хороші?
- Нi те, нi те, - впевнено мовив Андрiй.- Передусім люди - тварини. А тварини, як ми знаємо, прагнуть жерти. Володіти самкою, домінувати у зграї... Виживати. Єдина відмінність людини - неймовірно великий мозок. Ото й усе. А те, що ми називаємо особистістю, духовністю, мораллю - це просто дуже великі лобні частки, - Андрiй постукав себе по чолу. - Плюс те, що в них закладено.
- I ким же закладено?
- Соціумом. Вихованням. Мамою й татом. Дещо, мабуть, передається й генетично, та загалом - той-таки Македонський лише відображав свій час.
- А як же совість?
- Просто звичка звiрятися з правилами.
- А каяття?
- Iще одне попівське слово.
- А яке ж перше? - в Харитоновому голосі пролунали азартнi нотки.
- Милосердя , ясна рiч!
..Бо є різниця між тим, хто не повірив і тим, хто перестав вірити. Перестає не той, хто засумнівався. А той, хто зачаїв на Нього образу
..- Якщо ви цікавитеся пітьмою, то й пітьма, безсумнівно, цiкавиться вами! - загадково проказав Харитон.
- Це Ніцше?
- Це ви. Остерігайтеся перетворитися на чудовисько, якщо б'єтеся з ними. Оце вже Ніцше. I теж - про вас.... Адже ви точно пiдмiтили: людина - тварина. Помилка тільки в тому, що ви знімаєте з неï вiдповiдальнiсть. Але ж призначення великого мозку саме в цьому - в умінні відрізнити свiтло від темряви! А що ж людина ? Використовує його з протилежною метою - Харитон вишкірився, дивлячись у темряву вітрового скла. - Вона прекрасно пристосувала свій мозок, щоб створювати виправдання”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“Життя - це ринг. І рано чи пізно ти пропускаєш удар. Коли боксуєш проти Її Величності Долі, це неминуче, хай як віртуозно ти ухилявся...”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“він лише щойно помітив, яка ж вона красива. А може, річ у тому, що люди гарнішають, коли роблять хороші вчинки...”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“А коли дивишся в очі тій, з якою танцюєш, решта світу розмащується до бляклої, нечіткої картинки, і, поки лунає музика, реальність — це лише відлиск, що облямовує її лице.”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“Кажу, важко, коли у щось важливе віриш лише ти. І більше ніхто — ні в тебе, ні в те, що ти робиш. Ти розповідав, як ти вчора на тій сцені… Немає нічого гіршого, ніж вірити в щось важливе наодинці. А ти був не просто сам, ти був проти всіх. І оце зараз подумала — як ти не опустив рук…”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“...Але особлива дівчинка Надя розуміла: план перетнути чорну пітьму без орієнтирів значно надійніший, ніж упевнене блукання по колу
..І, мабуть, це був найгірший урок в його житті: виходило, що обґрунтований смуток краще ущербного свята. Та на справді він так не вважав. Насправді, просто вийти на перон і вигукувати разом з усіма «з новим роком», не маючи ні шампанського, нi хлопавок, - було б краще. Це було б просто чудово! Але потім через думку, що такий новий рік нормальній людині однак не потрібен, наче аж легшало. Вона означала, що вони зовсім не прогавили шанс потішитися життям, а просто зробили раціональний вибір. Правильний. І Андрiй засвоїв урок: якщо немає вагомих причин радіти, то не варто й намагатися. Іншим разом.
..Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби
..Він думав собі: про те, що твій кролик жере м'ясо і вміє гарчати, нікому не можна розповідати
..Юпітеру - все, що хочеш, а бику - у найкращому разі батіг
..- Кожному своє... - задумливо повторив він. - А знаєш де було так написано? На воротах Бухенвальду.
- І?
- Нічого хорошого там би не написали.
- А що в цих словах поганого?
- Що поганого... Ну от уяви на секундочку, що твоя робота - відчинити оті ворота. Нічого ж такого, так? Просто собі вiдчиняеш. Щоправда, в концтаборi... - він помовчав. - Я думаю, напис над входом був зроблений саме для тих, хто може засумніватися. Це ідеальне виправдання будь-якого зла. "Кожному своє". Випало тобі відчиняти браму? Відчиняй. Їм - задихнутися в газовій камерi? Добре, що не тобі. Кожному своє! А головне, ніхто не винен - просто так сталося
..Вівці всігда думають, що ріжуть самих паршивих
..Кажуть, люди стають кращі, коли плачуть"
..Оцей розумний, приємний чоловік, що цікавиться мистецтвом, серiйний убивця. Пригадав, як вони зустрілися вперше, і той міркував про марні надії. Як він себе виправдовує? Якось же виправдовує! Адже глибоко в душі всі вважають себе хорошими. Навіть «погані в поганому світі», як оце вiн, знають, що насправді вони нормальні..
Гріхи рідко ходять нарізно. І по-справжньому вовчі гріхи радше за все властиві найпаршивішим вівцям”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма

“Андрій микнув.
Смішно... Так ось, алкоголь упливає на самоконтроль, а отже, заважає маніякові грати роль «хорошого хлопця», яким він хоче видаватися. З іншого боку, такі люди, переступаючи всі можливі моральні кордони, часто суворі з собою щодо решти. Аскетичні, полюбляють порядок, часто — спорт.

А ви оце зараз мене змалювали!
Андрій знову гмикнув. Ніби ненароком вийняв блокнот
і викреслив слово «мер» у куточку.
-Друге: цю людину, найімовірніше, всі довкола вважають приємною, привітною, готовою безкорисно допомогти і в усіх сенсах позитивною...

Знову я! — підвівся Тупогуб.
— І найголовніше, — Андрій усміхнувся, — гумор! Точніше, його відсутність. Почуття гумору закладається в дитинстві, коли з дитиною жартують батьки. А у всіх поголовно серійних убивць проблеми в сім'ї, дефіцит любові тощо. Так би мовити, не до жартів. Ось ви, Павле Борисовичу, точно не підходите. — Просто гора з плечей! — Тупогуб картинно зітхнув. А тепер серйозно. Зовсім непитущих у нас не так уже й багато, звісно, але саджати за це ми ще не пробували. Потрібне щось суттєвіше.
Андрій розвів руками.

Це все, що є: людина, яка щосили намагається справляти хороше враження, та насправді не здатна ні на почуття, ні на елементарний жарт... Тож, як побачите когось, хто вчить напам'ять збірку «Приколи на всі випадки життя» відразу телефонуйте.

А нащо вчить? — не второпав мер.

Щоб жартувати. Чикатило зізнавався, що для нього це було найскладнішим у спілкуванні: він не розумів гумору”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма