Lola > Lola's Quotes

“Дитинство друге, напівзабуття: ані зубів, ні зору, ні смаку.”
― Richard Shepherd, The Seven Ages of Death

“- Ми ніколи не дізнаємося точно про те, що пережила Алана. Я можу лише сказати, що ознак шоку немає. І повторюю, що смерть - це процес, під час якого життя поступово згасає і відходить. І я вірю в те, що це приємний процес.
Сімʼя виглядала готовою залишити кімнату - вони були спокійні, задумані, розслаблені. Однак тоді батько на мій подив сказав:
- Усе, що ви сказали, було дуже корисне. Але... Я просто не можу думати про те, що ви розрізали мою дитину на шматки.
На цьому моменті мати, що виглядала до того сильною та зібраною, гірко розплакалася.
- Ми хотіли б побачити її востаннє. Але ми не можемо. Бо ви її пошматували!
Син проковтнув повітря. Обличчя доньки перекосилося. Батько знову заплакав.
Мені раніше ніколи не спадало на думку, що для більшості людей я є темною фігурою смерті, вбраною в кольори Геловіна, яка "шматує" їхніх близьких. І це вперше я зіткнувся з хибним уявленням, що ми, патологоанатоми, перетворюємо красиві мертві тіла на пошматоване мʼясо. Відтоді стикався з цим частіше.
Багато людей - і, на жаль, це стосується поліцейських або й коронерів (які дійсно мають ліпше знати), - радять родичам, які бажають побачити тіло після смерті, не робити цього через те, "що зробили судмедексперти". Люди, яких лякає сама думка про розтин, навіть ті, хто теоретично є професіоналами, але ніколи не були у морзі й не бачили тіла після розтину, не мають переносити свої емоції на родичів у такий чутливий період. Без сумніву, вони намагаються таким чином виразити підтримку. Натомість можуть заподіяти глибокі рани тим, хто хоче і потребує останнього прощання.
[...]
Для мене ці слова підкреслили важливість посмертної експертизи. Коли я її виконую, я виявляю до мертвих не просто "максимальну турботу і повагу", як того очікує цивілізоване суспільство, а любов до ближнього. Я констатую точну причину смерті, і мене дуже ображає, коли мене вважають м'ясником. Я щиро сподіваюся, що ті, з ким я говорив особисто або хто чув мої виступи в суді, оцінять, що я робив свою роботу з усією обережністю. І, я вважаю, з любовʼю до людства. Дуже мʼяко я намагався допомогти заплаканим родичам Алани зрозуміти, що її тіло не було жорстоко понівечене після смерті, а шанобливо досліджене - заради них, заради неї та заради суспільства. Світ не знизав плечима і не сказав: "Ну добре, померла ще одна пʼятнадцятирічна дівчинка". Світ вимагав правди.
Я запевнив їх, що її тіло було достовірно і красиво відновлене після цього процесу - як і всі інші тіла - моїми колегами. Працівники моргу по праву пишаються своєю майстерністю. Сімʼя Алани не має боятися бачити її. Дійсно, вони мають це зробити. Бачити тіло рідної людини - це спосіб попрощатися, визнати остаточність смерті й радіти життю.
Потім я домовився про те, щоб родина могла побачити тіло Алани. Вони тихо дякували мені, коли я йшов. Я знав, якою довгою і важкою буде скорботна дорога, як вона розгортається перед ними. Можливо, я спростив для них кілька кроків на цьому шляху.”
― Richard Shepherd, Unnatural Causes: The Life and Many Deaths of Britain's Top Forensic Pathologist

“Мало-помалу ми забуваємо все, чого батьки нас навчали. Як розмовляти. Чистити зуби. Одягатися вранці. Ходити. Коли вищі психічні функції повністю зникають, починають відмирати нейрони у найдавнішій частині нашого мозку.”
― Richard Shepherd, The Seven Ages of Death

“Є такий сорт бабушок, яких тіпає від щирої української мови, ніби я зараз дістану кастет і вріжу їй по зубах. Ну, ніде правди діти — іноді й хочеться.”
― Світлана Пиркало, Зелена Маргарита

“Люди ніяк не можуть зрозуміти, що їхня думка нікого не цікавить. Мало того, що вона ніфіга не варта, так вони ще й висловлюють її в громадському транспорті.”
― Світлана Пиркало, Зелена Маргарита

“Здається, ця людина знає щось таке, чого мені не тільки не збагнути, а над чим я навіть ніколи не зможу задуматися. Можливо, з його точки зору я маю з автоматом у руках боротися за людське щастя або хоча б прагнути цього. А натомість я працюю оглядачем світського життя, задурюю людям голови, фарбую губи, і мої туфлі коштують дві середні зарплатні моїх співвітчизників.”
― Світлана Пиркало

“І кому в гаманець потрапляв клаптик того долара, той навіки втрачав спокій і сон, розлучався радіти життю і починав шукати інші клаптики великого долара…”
― Світлана Пиркало, Зелена Маргарита

“Why were the things that were closest so often the hardest to see?”
― Claire Keegan, Small Things Like These

“he found himself asking was there any point in being alive without helping one another?”
― Claire Keegan, Small Things Like These

“Просто бувають такі люди. Якщо війни нема, вони самі її починають.”
― Backman Fredrik, Beartown

“And when enough people re quiet for long enough, a handful of voices can give the impression that everyone is screaming.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Втрата пам’яті — це найкраще, що може дати нам спорт.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Усе інше завдає великого болю. Тому ми продовжуємо ходити на роботу, ховаємося в ній, ніби альпініст, який заривається у снігові кучугури, коли насувається заметіль.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Чоловіки не знають своєї ваги, не розуміють фізичного страху, який можуть вселити, коли всього лише ввалюються крізь двері.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Some people are just like that. If there isn't a war, they start one.”
― Fredrik Backman

“Двоє людей, які тонуть зі свинцевим тягарем на ногах, навряд чи врятують одне одного, якщо триматимуться за руки, вони просто потонуть удвічі швидше.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Вони бігають лише там, де є освітлення, не розмовляють, але обидві думають про одне: хлопці ніколи не замисляться, чи є світло там, де вони йдуть, у їхньому житті це взагалі не проблема. Якщо хлопці лякаються темряви, то це через те, що їм страшно побачити привида чи монстра, а якщо темряви бояться дівчата — це тому, що вони бояться хлопців.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Жанетт, ти повинна виходити на ринг із наміром знищити мрії тієї іншої дівчини. В іншому разі тобі тут робити нічого.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Кожен натовп, до якого ти не належиш, становить загрозу.”
― Backman Fredrik, Beartown

“Never trust people who don't have something in their lives that they love beyond all reason.”
― Fredrik Backman, Beartown

“Hate can be a deeply stimulating emotion. The world becomes easier to understand and much less terrifying if you divide everything and everyone into friends and enemies, we and they, good and evil. The easiest way to unite a group isn't through love, because love is hard, It makes demands. Hate is simple. So the first thing that happens in a conflict is that we choose a side, because that's easier than trying to hold two thoughts in our heads at the same time. The second thing that happens is that we seek out facts that confirm what we want to believe - comforting facts, ones that permit life to go on as normal. The third is that we dehumanize our enemy.”
― Fredrik Backman, Beartown

“If you are honest, people may deceive you. Be honest anyway. If you are kind, people may accuse you of selfishness. Be kind anyway. All the good you do today will be forgotten by others tomorrow. Do good anyway.”
― Fredrik Backman, Beartown

“Everyone has a thousand wishes before a tragedy, but just one afterward.”
― Fredrik Backman, Beartown

“She’s fifteen, above the age of consent, and he’s seventeen, but he’s still “the boy” in every conversation. She’s “the young woman”.

Words are not small things.”
― Fredrik Backman, Beartown

“Нi! я жива! Я буду вiчно жити! Я в серцi маю те, що не вмирає.”
― Леся Українка, Лісова пісня

“І я мав щастя… Я потрапив до вас, я мав щастя. Сміливі завжди мають щастя, як казала твоя мати…”
― Ivan Bahrianyi, Тигролови