держава Quotes

“Ти часто й багато чогось вимагаєш від нас. Називаєш це нашим обов’язком. Чи, щоб м’якше звучало, — почесним обов’язком. Інколи навіть священним обов’язком. Але обов’язком. Зрідка ти визнаєш, що ми маємо і права. Але передусім права належать тобі. Право наглядати за нами. Контролювати наші вчинки, наші дії. Визначати, які з цих дій вірні, а які ні. Які дії дозволені, а які — злочинні. За злочинні ти нас караєш. Карати ти вмієш, і робиш це з задоволенням.”
― Олександр Ірванець, Хвороба Лібенкрафта

“Всі покари, всі утиски призначаються нам — цій масі, цій багатолико-безликій юрмі, в якої тисячі ротів, тисячі носів і очей, тисячі шлунків, печінок і сечових міхурів. Бо ми винні. Винні вже зараз, тепер. Винні наперед. Винні самим існуванням своїм. Як добре, Державо, що ти це знаєш заздалегідь і саме тому оточила нас колючим дротом своїх правил, вимог і законів. А навзамін ти даєш нам... А що ж ти даєш? Ага, ти даєш нам відчуття належності до себе. При цьому ти безперестанку нагадуєш і наголошуєш, яка це велика честь, яке це щастя безмірне — бути кровинкою, травинкою, листочком на твоєму древі, ниткою в твоєму полотні, гвинтиком у твоєму проіржавілому механізмі.”
― Олександр Ірванець, Хвороба Лібенкрафта

“—..бо сім'я — це маленька держава, — вперто провадив я далі. — Очолювати державу мені не хочеться, а ставати під чиюсь правицю — принизливо.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній