meowkotmarina

“У Берліні майже щойно впав мур, і вже заповідався мир, як невблаганний каток. У кожному місті, що було частиною цього одноманітного деіндустріалізованого світу, в кожному згаслому розореному селі діти, які не мали мрій, слухали цю групу з Сієтла — "Nirvana". Вони відпускали волосся та намагалися перетворити своє душевне сум’яття на гнів, а смуток — на децибели. Рай було втрачено назавжди, революції не буде, залишалося тільки шуміти. Антоні кивав головою в такт. Тут було тридцятеро таких, як він. Наприкінці пісні він здригнувся, а потім — усе, кінець. Можна йти додому.”
― Nicolas Mathieu, Ірина Славінська (translator), Тетяна Омельченко (illustrator)

“Don't talk like one of them. You're not! Even if you'd like to be. To them, you're just a freak, like me! They need you right now, but when they don't, they'll cast you out, like a leper! You see, their morals, their code, it's a bad joke. Dropped at the first sign of trouble. They're only as good as the world allows them to be. I'll show you. When the chips are down, these... these civilized people, they'll eat each other. See, I'm not a monster. I'm just ahead of the curve. -The Joker”
― Christoper Nolan

“Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала. Як би хмара плачу, що нависла над селом, прірвалася, як би горе людське дунайську загату розірвало — такий був плач.”
― Василь Стефаник, Камінний хрест. Новели

“Взагалі-то я пишу різну херню тільки вдень. Уночі я займаюся мистецтвом.”
― Ірина Грабовська, Остання обитель бунтарства