Анна Мозгова

“... світ насправді простий і безсторонній - саме так, цілковито безсторонній, тобто не добрий і не злий...
...немає ніякої вищої сутності, яка би стежила за нами й виправляла помилки, немає нікого, хто би пильнував за збереженням хисткого балансу між добром і злом, дбав про беззастережне дотримання справедливості, - ніхто крім нас самих, - і якщо ми втратимо віру, піддамося слабкості й опустимо руки, то зрештою, раніше чи пізніше, все зійде на пси, а час застигне, або ще гірше посуне назад.
...діти гинуть у війнах чи помирають від вроджених хвороб, так і не збагнувши, навіщо народилися; вбивці і диктатори купаються в розкошах (і будьте певні, ночами вони не чують голосів закатованих жертв); найгірші негідники уникають кари, а нечесні судді карають невинних; безпринципні посередності пробиваються до найяскравішого світла, а сором'язливі генії гниють у тіні, проте - найважливіше - у всьому цьому немає прихованої сутності чи вищої мети. Жодні страждання не забезпечать вічного життя. І ніхто не отримає відплати за вчинене зло після смерті - десь там нагорі, у карикатурній геєні над хмарами. Усе, що важить, стається тут, навкруг нас, а у височині понад головами - лише безмовна чорнота й порожнеча. Це не добре й не погано. Так просто є.”
― Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи

“Бувають моменти в житті, коли ти нічого не можеш змінити, коли почуття безсилля підточує тебе з середини. Проте ти не повинен зупинятися. Бо коли випаде нагода що-небудь змінити - а вона обов’язково випаде, повір, - ти мусиш бути готовим.”
― Макс Кідрук, Колонія

“Несамохіть, я очікував на черговий вибрик шельмуватої фортуни, який останньої миті вкотре перекреслить мої плани. Варіанти були:
а) настане кінець світу;
б) запустять Великий адронний колайдер (далі дивю. пункт а);
в) я відкину копита;
г) відкине копита мій ноутбук (я сам запущу Великий адронний колайдер, далі див. пункт а)
д) пропаде Інтернет (наступного ранку я повішу мого провайдера в його ж серверній).
На щастя нічого зі списку не трапилося, всесвіт і провайдер було врятовано...”
― Макс Кідрук

“Мервін тоді лише відмахнувся. Думав, пояснить якось потім, не здогадуючись, що це потім ніколи не настане”
― Макс Кідрук, Колонія