oxalotle [через О]

“Двоє людей є в мені, і що робить один, то другий скептично оцінює. Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися. Я ридав гірко, наче мене образила найдорожча мені людина, схлипував і скавучав, а моя друга половина і тут не залишала мене. Їй було смішно. Я хотів хоч раз залишитись на самоті і навикидати таких фортелів, щоб небу жарко стало і дим пішов би коромислом.”
― Юрій Яновський, Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття

“Еони величі таїть у собі фах поштового урядовця. Збирати марки країн, що починаються з літери М. Ходити на плятинових закаблуках. Вітатися рукою з-за спини, отак. У кожному слові, де є звук «р», вимовляти його подвійно. Навчати свою жінку деклямації. Муштрувати галок із сусідніх дерев, поки не призвичаяться говорити: «здоров, дурню!» Еони великих речей. А головне — бути вільним, вільним, мов той оболок!”
― Ігор Костецький, Театр перед твоїм порогом

“this femaleness—her femaleness—was made, not inherited; that her destiny is more a matter of culture than of biology; that it has profited civilization to develop and insist upon the myth of the dominance of biology rather than of ego in woman, thereby making of woman a distinctly separate and secondary citizen.”
― Solanas Valerie, Scum Manifiesto De La Organizacion

“Ревнощі – це зі світу псів, лосів та лососів.”
― Ігор Костецький, Театр перед твоїм порогом