oxalotle [через О]

“Двоє людей є в мені, і що робить один, то другий скептично оцінює. Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися. Я ридав гірко, наче мене образила найдорожча мені людина, схлипував і скавучав, а моя друга половина і тут не залишала мене. Їй було смішно. Я хотів хоч раз залишитись на самоті і навикидати таких фортелів, щоб небу жарко стало і дим пішов би коромислом.”
― Юрій Яновський, Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття

“Еони величі таїть у собі фах поштового урядовця. Збирати марки країн, що починаються з літери М. Ходити на плятинових закаблуках. Вітатися рукою з-за спини, отак. У кожному слові, де є звук «р», вимовляти його подвійно. Навчати свою жінку деклямації. Муштрувати галок із сусідніх дерев, поки не призвичаяться говорити: «здоров, дурню!» Еони великих речей. А головне — бути вільним, вільним, мов той оболок!”
― Ігор Костецький, Театр перед твоїм порогом

“Виявилося, що якщо ви зробите придурка президентом, то у вас буде придурок-президент.”
― Рафаель Боб-Ваксберг, Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory

“О 3:32 ночі вона перевірила, чи не отримала якихось текстових повідомлень — але, ясна річ, не отримала, тому що була 3:32 ночі. Це було дуже нормально не отримати текстових повідомлень о 3:32 ночі. Це було нормально і природно, і саме те, що заслужила Люсинда.”
― Рафаель Боб-Ваксберг, Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory