Status Updates From Gwen & Art Are Not in Love

Пацючий букет для моєї групи з письма.😁

— Бо я... знаєш, я був би не проти. Якби ти чогось від мене очікував. Правду кажучи, я щосили старатимуся відповідати твоїм очікуванням.

Направду коли Артур востаннє бачив його, Габріель ледь не блював від жаху.Це була не новина- за ці три місяці з ним таке часто траплялося. Артур припускав, що це прикрий,
але неминучий побічний ефект від спроби змінити світ на краще

— Підйом! — прогорлав хтось. Артур дещо роздратувався - невже не видно, що він намагається? Так, це були зусилля радше морального штибу, які ніяк не проявлялися фізично, але й думка рахується.

— Ви хоч уявляєте, як соромно бути ініціатором провального заколоту? Викладаєшся на повну, а коли програєш, то всі дізнаються, що ви конкретно облажаєтеся.

— Господи, — сказав Сідні. — Ось що треба, щоб утовкмачити здоровий глузд у людину? Нехай хтось довбане мене по голові.
— Ти і так довбанутий на всю голову.

Боже, так тішуся, що ти ще живий і здатний до нових паскудств. Довго ця радість не протриває, тож користуйся перевагами, поки мені тебе, бідосічку, шкода.

— …І всі мають думати, що ваші причандали -
тягар.
— Стривай-но, — перервав її Артур. - Я - чоловік, і мої причандали - не тягар.
— Для тебе, може, і ні, - зауважила Ґвен. — Це тягар для решти людства.

смикаючи себе за волосся, Артур витріщився на пергамент. Його ображало, що ідеальна відповідь не зʼявляється там сама собою, без допомоги пера й чорнила.

Правда розкрилася перед ним, наче передчасний дарунок до дня народження.