Status Updates From Stalins Kühe

Мати Анни, Катаріна, цікаво описана жінка: зверхня до своїх бувших співвітчизників, називаючи їх бовдурами і баранами, покірними вівцями. Лупить доньку за те, що та розмовляє естонською. Не стоїть в черзі - краще заплатити хабар або пройти повз черги мовчки, знаючи що "покірні вівці" тільки вслід будуть зойкати та й усе. Але економить на таксі, при цьому все ладнв купити заради старенької помираючої матері.

При описі фактів з життя Катаріни, матері дівчинки, виникає відчуття що "фіну", мабуть майбутньому її чоловіку, спеціально не дають ім'я, бо він як шафа - зручний.
Ну в цілому якщо Анну мати лупцювала, за те що та почала забувати фінську, коли вони рік прожили в Таллінні, то мабуть батько з нього такий собі був - як шафа. Але подивимось далі.

Виявляється велики банти у волоссі - ознака, що це волосся російської дівчини, а також хвости і шпильки у ньому. Виходячи з опису - іншого в їх магазинах не було. А дівчина звикла до фінського різномаїття в магазинах і гарненьких речах.
Прикол з тим, що їй нібито треба виглядати в естонському селі як "фінська принцеса", але поки виглядає як "шльондра" згідно маминих смаків, за що її мама ж і лупить.