Status Updates From The Last Hour of Gann

Мамамія, хто б міг подумати, що я в якійсь боггм забутій книзі про вигаданих людей і людиноящерів на вигаданій планеті зможу прочитати схожий діалог, який в мене колись в реальному житті був. Ледь сльозу від розчулення з мене не видалили. 🥹

Вау. Я мабуть щось проспала, поки читала або щось велике здохло в лісах Ганна: Міорак хоче щось подарувати Амбер, що тільки її порадує, що тільки їй одній сподобається. Чим вона таку раптову щедрість заслужила? Пані авторка щось знову перемудрила... Тобто замість того, щоб посидіти з нею, підтримати її, пригостити цим довбаний чаєм з медом, якщо їжі нема - він поскакав на полювання з думками, що Амбер невесела щось.

I kinda want to DNF because I don’t want to read the female character get raped by men or on page rape scenes👩‍🦯 I hate that trope it truly adds nothing to a story

1. Too long. 2. Scott and Amber’s relationship is annoying 3. Meoraq is over religious he’s giving conservative christian nationalist

Тепер я не розумію Амбер. Їй 2 чувака - ідіот Скотт і чужопланетянин Міорак - розказали кожен свою неймовірно прекрасну ціль: спочатку Міорак розповів про місто його Бога - Ксі'Матеж, і йде він туди є, бо йому треба почути голос Бога, а Скотт придумав казочку про те, що там в цьому місті їх чекає чужопланетний корабль додому. Ймовірність і то, і іншого - майже рівна 0. Але кричить вона лише на Скотта! Несправедливо!!

З якого переляку авторка замість вже звичного - humans - почала називати їх Soft-Skin? Просто на рівному місці. Просто тупо посеред книги.
І знову весь цей час, поки вони всі спілкуватись, навіть Скотт без проблем розумів Міорака. Якщо за пару сотень сторінок вони знову почнуть спілкуватись малюнками і пальцями, я її прокляну! ))))

Ого, Пращури Міорака, ті що розгнівили Бога, схоже дійсно займались секс торгівлею, при чому в її жорсткому, примусовому форматі...
І ще Міорак до цього на одному з полювань зустрів хворих тварин. Він вирішив не ризикувати, а тому наловив якихось місцевих земноводних чи шо. Але тварини буквально гнили заживо. І в місті Пращурів ще ця яма з трупів схоже також якихось тварин. Звідки воно там...

Я не розумію. Я чи шось наплутала, чи герої книги забули, що вони перлись на цю планету десь більше 250 років в сплячці і їм щоб повернутись назад треба або машина часу або такий самий корабель з капсулами сну, бо все що від них долетить до Землі - це шкелет.
Та й в цілому Амбер повезло, що після "проповіді" Міорака про "рай обєтованний" Скотт загорівся йти далі, а на її місці я б подумала, що Міорак місцевий шизік.

Здається книга має називатись не Остання година Ганна, а Хана Ганну, бо приїхали люди, а в лиці Амбер Міораку підсунули його Єву, яка випхає його з його вузького, маленького, простого і зрозумілого раю у безодню сірого безвір'я і розчарування. Але нічо. Подивимось. Може я помиляюсь )))

Крендал скунс галімий, але ще поки не до кінця сволота. Поки. Але вже погрожує, що їй самій з ним не справитись і вона поки ОК, бо поряд Міорак.
Мені подобається, як авторці вдається писати достатньо серйозні діалоги між героями, але вони такі смішні. Ти прям уявляєш як Міорак закочує очі до неба, бо терпіти не може людей і Скотта. І розумієш нервозність на межі з істеричністю у Амбер. І оці всі їх тупі сварки.

Scott is so cartoonishly antagonistic

Дуже хочеться, щоб Крендел не виявився ще більше засранцем, ніж він вже є. І так проблем вистачає двома.

І ще я дивуюсь, що у них є ліхтарики з собою і вони світять! Тобто вони пиздують по цій планеті вже пару місяців так точно, ну може півтора, і в них ще працюють їх ліхтарі. У мене ліхтар на батарейках працює в кращому випадку кілька годин і здихає... Вони тарабанили з собою непрацюючу зарядну станцію, тобто заряджати ліхтарі їм було нізвідки. Теплих речей нема, туалетного паперу нема, ліків нема, але бляха ліхтарики!

Знову якусь чухню авторка придумала: у них нізвідки на цій планеті існує робот-пилесмок. Нікого не смущає? І він ще й досі працює. Якщо вони зараз в цій напівзруйнованій будівлі не знайдуть ядерне сховище, то нехай авторка йде в дупу, бо ніякий робот без електроенергії не працює. І я не розумію чому якщо вони здалеку бачили, що в цьому місті є світло, то чого вони прямо до нього не прийшли? І тепер цей робот...

Що мені не подобається ще в цій книжці, що хоч авторка розказує типу про майбутнє людства, але вона використовує постійно сучасні терміни і порівняння. Це заважає фантазувати. Це почалось ще з моменту згадування тих дурний книжок.
І цікаво чи це раптом ці руїни і трупи тварин в ямі - це не може бути, що вони політали пару сотень років над Землею, а потім впали на неї і оці руїни - це залишки людства?

В чергове впевнююсь, що Скотт і Міорак схожі один на одного як дві краплі води. Тільки в того морда, а в того писок. Якщо авторка вважає, що вони різні, то нє.
Єдине, що їх все ж розділяє це те, що крім гордині у Міорака ще є досвід і розум, а у Скотта нажаль тільки його пиха. Ну і друга відмінність, авторка не пише як Скотт дрочить на Амбер у сні чи на яву - хоч за це дякую. Бо терпіти і крики і домагання -це ту мач

Авторка таки знущається. Вони знову перейшли на розмову на пальцях.))))
Амбер ледь до інфаркту Міорака не довела тим, що сказала, що працювала на заводі, де виготовлялися якісь механізми. Але він ще більше здивувався, що Ніккі працювала офіціанткою, бо хіба за це дають гроші?))))
Вже добре, що Амбер промовчала і не сказала ким працювала її мати. Бо з цим Міораком не завжди зрозумієш за що можна отримати ніж у горло.

Шось я фігєю від авторки: вона раптом згадала, що не може такого бути, що вони розуміють один одного всього за 2 тижні балаканини Амбер?)))
То вони розмовляють на філософські і абстрактні теми так, наче вони розуміють один одного з півслова, то тепер раптом їм знову знадобилось малювати чоловічків на піску, щоб пояснити базово що таке сім'я, родичі, сестра. Схоже авторка явно загубилася в подіях свого роману

Хоч Амбер і гиркнула на Міорака через взуття, але Міорак продовжував приглядати за нею, хоча вона цього не бачила: він повертався до неї подивитись чи вона не заблукала, чи вона не впала і тп.
Хоча до цього в книзі описувалось, що Міорак в цілому її ігнорив і не розмовляв до неї. Але є підозра, що вона не помічала, а він не бачив сенсу на неї гаяти час, якщо з нею все ок.
Я голосую за Міорака, бо я його розумію))

Здається авторка починає прискорювати намотування моїх нервів в очікуванні коли вони вже накинуться одна на одного. ))))
Рахунок 1:1 по кінчанню у ві сні в еротичних фантазіях Міорака на Амбер і навпаки.
Та й вже набридає те, як поводить себе Міорак з ні в чому невинуватою Амбер, яка не розуміє чого він так біситься і чому такий злий до неї. А по суті він скоріш злий на себе, імхо.
І цей момент про ПМС Міорака...

Який цікавий бог у Шеулека: він написав заповіді до виконання лише для чоловіків, а жінкам виходить можна все. Єдине але: зобов'язання для своїх жінок написані вже чоловіками, а не їх богом.
Відчуття, що авторка перечитала казок в дитинстві: в мене оці були про усіляких Васіліс Прємудрих і оце все в цьому стилі і тут авторка також наділила Амбер якістю дойобуватись до слів. Ну або Шеулек фігово вчив заповіді