Status Updates From Graphic Style: From Victori...

На кожному кроці вигулькували тумби й дошки з плакатами, а рекламні марки клеїли до всього,
що можна було рухати - покупцям не залишали жодного шансу уникнути рекламних закликів.

Плакатний стиль став такий популярний, що друкарні переконали рекламодавців зменшити зображення до розміру поштових марок, які можна було клеїти на конверти чи інші товари широкого вжитку.

Проте в кількох галузях графічний дизайн таки процвітав. У Франції з середини 1870-х і до 1890-х рр. рекламні афіші кабаре, театрів, цирків, концертів та інших культурних подій заполонили вулиці й стали звичним оздобленням міста.

Мистецтво з-за кордону має діяти на нас як стимул, мотивація до роздумів про те, що ми робимо. Ми хочемо його пізнати, захоплюватися ним, якщо воно на те заслуговує. Єдине, чого ми не бажаємо робити, це наслідувати його.

Стиль школи Глазго — моя щира любов

Ван де Вельде був переконаний, що гарний дизайн здатен зцілювати суспільство. Він якось написав: «Джон Раскін і Вільям Морріс виганяють потворне із людського серця, а я - зі свідомості».

Безумство флористичних композицій, […], химерна хвороблива декоративність, стилістичне свавілля - такі терміни використовували сучасники для опису ар-нуво, також знаного як модерн, першого міжнародного художнього стилю.

А проте він розумів і ще неочевидні можливості промисловості й вірив, що рано чи пізно вона здивує своєю винахідливістю та мінімізує кількість часу, витраченого на рутинну працю.

Морріс і справді часом потурав сліпому захопленню старовинними речами й дещо снобістській нетерпимості до машин.

Морріс опирався відмежуванню мистецтва від повсякденного життя і присвятив себе боротьбі з потворністю в усіх її формах. Він вважав, що суспільство, неспроможне створити хороший дизайн, ґрунтується на хибній етичній системі

Кольоровий друк не лише приніс дешеві репродукції відомих полотен у кожну більш-менш забезпечену сімʼю, а й створив засоби кольорової образності, що відчутно поліпшили якість найбуденнішої реклами й видань.

«Це "псевдокультура", чергова витівка гидотної реклами. Усі ці газети, журнали, лекторії, невеличкі колегіуми - через різні угрупування вони вводять у моду любов до поверхових знань
у різних галузях і вдаваний художній
смак…».

Причиною цього безладу було зокрема те, що вікторіанський підприємець не міг збагнути, як його високі мистецькі ідеали, сформовані полотнами доби італійського Відродження, стосуються мінливих потреб конкретних продажів.

Рекламні агенти займалися продажем місця, а не креативними рішеннями, тому власники невеличких компаній самі обирали зображення для ранньовікторіанської реклами - на основі власних міркувань про ефективність.

Друковану рекламу вікторіанських часів вирізняла любов до орнаменту, […], раз у раз впадає в око й примітивність типографії. Якщо складальнику бракувало рядкової літери g, то він без вагань використовував перевернуту b.

Постмодерн, який поважав минуле, захоплювався теперішнім і, певно, трохи побоювався майбутнього, ураз скинув ар-деко з пʼєдесталу міжнародного стилю.

Графічний дизайн - це насамперед послуга, а не мистецтво, тому багато друкованих матеріалів залишилися непідписаними або анонімними.

Звісно, ефективність будь-якого стилю й будь-якої типографії залежить від того, якій меті вони служать. У невмілих руках найкрасивіші стильові особливості перетворяться на вульгарні й потворні.

Інновації дизайну в модерністському русі - це вишукане плетиво, а не клапті минувшини, які хтось недбало зшив докупи.

У сучасному світі дизайн став товаром широкого вжитку: ніколи раніше прикладний графічний дизайн не був таким необхідним для принаджування покупців.

І хоча дизайнери сподіваються більшої збалансованості в майбутньому, наразі ключовим поняттям, що найкраще характеризує графічний дизайн, залишається «стиль життя».

Адже комерційне мистецтво - це один із засобів масової комунікації, що поєднує мистецтво й технології, розвінчує міфи та звертається безпосередньо до своєї аудиторії.

Графічний дизайнер оформлює й доносить повідомлення, його завдання - показати сутність продукту або ідеї, підготувати тло, на якому легше засвідчити його переваги, ефективно подати й поширити інформацію.

Неможливо створити річ, яка не матиме нічого спільного з суспільством, у якому перебуває автор, і історичним часом, у якому народжується винахід. З цього погляду всі речі, що їх будь-коли
створювала людина, мають певний стиль.

У найнепримітнішого оздоблення, так само як у найвишуканішого, є всі шанси колись стати характерною рисою чогось цілісного - наприклад, декоративного стилю мистецтва цілої доби.
Еміль Галле, Нансі, Франція, 1900