Status Updates From Cloud Atlas

Немає, певно, вищого пошанування, аніж коли затихає й груба матросня — се точно лучче за оду будь-якого ерудити.

Я пригадав приповістку свого тестя «Щоби надурити суддю, вдавай подив, але щоби пошити в дурні цілий суд, вдавай нудьгу» & прикинувся, ніби дістаю порошинку з ока.)

тепер, коли пан Родерік ночує в них на баку, над пляшкою так вільно вже не покиваєш.

Тиша ковтнула мої слова & їх відлуннє & насміялася з мене.

розум боїться порожнечі & прагне виповнити єї фантомами,

Скільки людей, скільки й правд. Деколи я помічаю правдивішу Правду, що ховається в недосконалих симулякрах самої себе, проте лиш-лиш я наближаюсь, вона полохається & залазить ще
глибше в тернисте багнище незгоди.

Як ми філантропи, то хіба не має бути нашим обовязком викорінити страждання дикунів, прискоривши їхнє вимираннє?

Так, наш Пан Господь любить Мир, однак вселенською чеснотою сей Мир є лише тоді, коли і в сусідів гадка така ж.

«Обніміть свого ворога, — закликали старійшини, — щоби не зміг вас ударити». («Обніміть свого ворога, — пирхнув Генрі, — щоб йому було підручніше полоскотати кинджалом ваші нирки».)

На початку Грудня, коли кілька десятків абориґенів почали протестувати, їх случаєм зарубали томагавками.
Маорі виявилися вельми вправними учнями Англійців у «темних мистецтвах кольонізації».

Четвертим ударом був цілий розмай болячок, котрі опосідають темніші раси, варто Білій цивілізації наблизитись.

Проте мир, подібно до скла, виявляється крихким під постійними ударами.

Направду, в їхній мові нема слова, що значить «раса» & «Моріорі» означає просто «люде».

Я запитав, чи взагалі буває таке лихо, як «замного цивілізації»? Пан Д'Арнок сказав:
— Якщо на захід від Горну немає Бога, пане Юїнґ, то так само немає і тих ваших конституцій, у яких «усі люди сотворені рівними».

(з неміччю глухоти вони давали собі раду, відповідаючи лишень на ті питання, котрі, на їхню думку, їм ставили & приймаючи лише ті відповіді, котрі, на їхню думку, їм дали, — не одному америцькому адвокату близька ся стратегія)

— Пане Юїнг, чи ви знаєте маркізу Ґрейс із Мейфера? Ніт? Та й добре, бо то справжній труп у пелерині.

Якщо і є на світі таке порожне гнїздо, такий далекий острів, щоб на його можна було ступити, не зустрівши Англійця, то на відомих мені мапах такої землі не найти.