Status Updates From The Last Hero: A Discworld ...

Послухай мене, просто слухай, що я кажу... У мене є меч, і дуже хороший, але цей клятий меч здатен лише зберегти когось живим, чуєш? А пісня може зробити когось безмертним. Доброго чи поганого!

— Дивовижно! — вигукнув Морква. — Це наче прогулянка в парку!
— Ти маєш на увазі, що нас зараз пограбують, відберуть усі гроші й зламають кілька ребер? — уточнив Ринсвінд.

— А ти, ну, ти сам релігійна людина? […]
— Я вірю, що всі релігії відображають якусь грань вічної істини, — відказав Морква.
— Хороша відмазка, — зауважив Ринсвінд. — Може зійти тобі з рук.

— Бачиш, у чому річ, - сказав Коен. - Недостатньо просто зробити щось. Треба подбати, щоб
тебе запам'ятали.

Усередині «Шуліки» тим часом відбувався «воркшоп». Це методика, за якої люди, які нічого не знають, збираються, щоб обʼєднати свою необізнаність воєдино.

— Але ж це спрацює?
— Мусить, пане. Шанс один на мільйон.
— О, тоді нема про що хвилюватися. Усім відомо, що шанс один на мільйон завжди спрацьовує.

— Ні-ні, хлопець має рацію, — перебив Коен, що очевидно вже обміркував це. — Це не шахрайство, бо з цього вийшла гарна історія.

— Думаєш, їх можна приготувати? — поцікавився Малюк Віллі.
— Мабуть, вони на смак як курка, - сказав Калеб. — Усе на смак як курка, якщо ти достатньо зголоднів.

Це була скриня на сотнях крихітних ніжок. Чарівна, наскільки він знав. Вона була в нього вже дуж багато років. Вона розуміла кожне його слово, однак, на жаль, дослухалася лише до одного з сотні

- О, - мовив Ринсвінд.
- Ти зрозумів? — запитав Зрозум.
- Ні. Я просто сподівався, що якщо мовчатиму, ти перестанеш пояснювати.

Оффлер не був особливо тямущим, але туманно відчував, що для довготривалого виживання боги мають давати своїм вірянам дещо більше, ніж просто відсутність блискавок.

— Божевільні! Божевільні! Божевільні! Ви всі абсолютно божевільні!
Калеб лагідно поплескав його по плечу, повернувся й рушив слідом за своїм ватажком.
— Ми надаємо перевагу слову «берсерки», юначе

— Дайте йому спокій на якийсь час, — сказав Коен. — Гадаю, риба не пішла йому на користь.
— Не розумію, чому, — здивувався Підлесник. — Я витягнув його, перш ніж вона його як слід пожувала.

Було видно, що ця людина бачила життя, здебільшого на межі смерті.

— О, Всемогутній, - почав він. Це завжди безпечний початок, релігійний еквівалент «Усім, кого це стосується».

Чогось тут так хочеться, щоб обрали варіант «лиходії», а не «злодії»

- Але ж вона була дияволицею!
- Всі ми старіємо, Гаррі. Зараз вона має власну крамницю. Крамничка Пем. Робить мармелад, - сказав Коен.
- Що? Вона колись сиділа на троні на вершині купи черепів!
- Я не сказав, що це дуже хороший мармелад.

— Казали, що я мерзенна пляма на обличчі світу, — сказав Гаррі. — Жодного слова про те, що я створював робочі місця в районах з традиційно високим безробіттям.

— Тепер, коли хтось атакує твою Темну Вежу, то передусім перекриває твій потайний тунель для втечі, - сказав Лихий Гаррі.
— Негідники! — вигукнув Коен. — Темний Лорд завжди має мати можливість утекти. Це всім відомо.