Status Updates From על עצמות המתים

this Book is sooooo Boring

Часом я думаю, що тільки хворими ми насправді
стаємо здоровими.

Ангели, якщо вони існують, надривають собі жи-воти, сміючись із нас. Отримати тіло й нічого про нього не знати. Без інструкції з обслуговування.

Я сердилась на неї, вона ж бо вже давно померла.
Не так поводяться матері, які упокоїлись.

Я не любила поезії, й усі вірші світу видавались мені безглуздо складними й незбагненними. Я не розуміла, чому б цю прекрасність не записати по-людськи — прозою.

— Дайте мені, будь ласка, щось від моєї чутли-вості, — мовила я. — Точно є такі ліки.
Таке б мені сподобалося. Щоб я не відчувала,
не переймалася, щоб спала. Таке можливо?

Іноді мені здається, що насправді я вся складаюсь із самих лише симптомів хвороби, що я фантом, створений із болю.

Я зростала в прекрасну епоху, яка, на жаль, уже
минула. У ній була велика готовність до змін і вміння виношувати революційні ідеї. Сьогодні ніхто вже не має відваги вигадувати щось нове.

Якщо існує порядок Народження, то чому б не існувати порядку Смерті?

Там — Чехія. Туди тікає Сонце, надивившись тут на жахіття.

Сам дім був старий, понищений, і здавалося, наче просив залишити його в спокої, аби він собі занепадав у майбутнє.

У якомусь сенсі такі люди, як вона, ті, які володіють пером, можуть бути небезпечними. Одразу закрадаються підозри у фальші — така людина не є собою, вона лише око, яке щосекундно спостерігає і перетворює побачене на речення.

Якби я знала її трохи гірше, точно прочитала б її книжки. Але знала я її досить добре, тож
побоювалась за них братися. Що як я натраплю в них на опис себе і не зможу його зрозуміти.

смуток — це важливе слово у визначенні світу. Воно лежить в основі всього, це пʼята стихія, квінтесенція.

Найцікавіше діється саме у Сутінках, бо тоді зникають прості відмінності.

Лише машина подужала б витримати все страждання світу. Тільки машинерія, проста, ефективна і справедлива. Але якщо все відбувається механічно, то наші молитви були даремними.

Вʼязниця не зовні, а всередині кожного з нас. Можливо, ми не вміємо без неї жити.

Бо найкращі розмови — із собою. Принаймні обходиться без суперечок.

- Сідайте, будь ласка.
Я замалим не чула його думки: він точно називав мене «жіночкою», а коли інтенсивність моєї обвинувальної промови зростала — «бабищем».

Поліція вживає багато винятково огидних слів, таких, наприклад, як «фігурант» чи «співмешканець».

У багатьох чоловіків із віком розвивається тестостероновий аутизм, який проявляється в повільному згасанні соціального інтелекту й навичок міжлюдської комунікації, а ще він обмежує формулювання думок.

З деякими людьми говорити нелегко, переважно з чоловіками.

І квіти в його саду чисті й гожі, прямі й тонкі, наче ходять кудись на фітнес.

Для цього й потрібні наші хати — щоб захищати нас від цього неба, інакше воно проникло б до самого нутра наших тіл, де, схожа на маленьку скляну кулю, ховається Душа. Якщо вона взагалі існує.