Status Updates From სანატორიუმი

Міркую: час покинути це приміщення і зробити це так, щоб було відчутно, щоб затямили собі, щоб знали: я — проти того, аби киснути в приміщеннях без кисню, як я безмірно зневажаю людей із відмінними від моїх дихальними вподобаннями. Щоб після мого виходу вони подумали, [...]: як їм прикро, що не впустили сюди ковток жовтня...

Міркую: в цьому місці, де на запʼястку пульсує моє серце, я маю сто кліторів, - це підтверджена інформація.

Мої цицьки стирчать. Як дві кнопки на радіоприймачі старого типу.

- мене звати Пьотр. Запам’ятаєш?
- запамʼятаю. - я відчуваю, як він затискає мою пипку між великим і вказівним пальцями. Фіксую: ми дивимось одне на одного.

Дивна історія, дивна жінка і дивна я яка чомусь вирішила це почитати👹

Санаторії мене не відпускають

Просто паперові книги я читаю удень