Maria > Recent Status Updates

— Ви говорите, як медіум на спіритичному сеансі.
— Я хотів би звучати, як поет.
— Хіба як божевільний поет […]
— Усі поети божевільні.
— Як і художники […]
Він на мить вмовкає, але врешті зауважує:
— Тільки хороші художники.

— Осінь завжди гарна, — відповідає вона на диво спокійно. — Якби я могла обирати пору смерті, обрала б вересень, - надавши тону моторошної приреченості, шепоче вона й озирається.

Добре, перекладачів Євангелія від Матвія тут теж не вказали. І до святого, і до грішного ставляться однаково.

Гаразд, тут кожен розділ починатиметься з Вайлда, який дуже класно освоїв українську

Упевнено вимовляти брехню, опускаючи вії на щоки, — одне з небагатьох важливих практичних умінь, яких навчила її Жіноча гімназія Аделаїди Жекуліної.

Перші тижні вересня ще тримають серпень за жаропташий хвіст, жовтіють кленами, вселяють бруківку яскравим листям.

Може, Вайлд писав і українською?

(Початок книжки мені дуже подобається, але як же засмучує цей момент з перекладачем)

— Поговоримо про дієслова, — оголошує Зеров, розвернувшись до авдиторії, — часи зараз такі, що потрібні не тільки люди дії, але й слова-дії.
— І слова, які наказують людям дії?

Дякую за примітку про роузбол, шкода, що і для другого Вайлдового уривка перекладача не вказали

А відсутність приміток з перекладом французьких фраз тут для того, щоб я ще глибше осягнула глибини свого невігластва?

- любов - надто примхлива пані, аби пояснювати причини своїх випадкових візитів, хіба ні?

Дякую за примітки про цукерки, але на перекладача / перекладачку «Саломеї» теж місця б вистачило

Кость Антонович Велігорський, бойовий офіцер царської армії, з квітня носив почесний титул її головного залицяльника й міг колись претендувати на підвищення у званні до нареченого.

Як розпещене дівчисько і недовольна жіночка хочу знати, у чиєму перекладі тут цитують «Саломею» Вайлда.

Красива смерть, варта світлин і картин. От тільки навряд поліція дозволить писати з натури на місці злочину.

Зала була прикрашена квітами, відтінок яких Яся назвала не білим, а загадковим айворі. Для Мурчикака що вони, що білі були однаковими - однаково несмачними.

— У нього складний період. Упевнена, цієї миті вдома він ще більше ускладнюється.

…і він переміг би, бо ще на зорі часів їв богів на сніданок.
Було несмачно, до речі. Боги зазвичай — досить
прикрі, гіркі створіння.

О, цитатка з Пратчетта😻

— Козак, як птах... — почав пан Яким.
— Общипаний і на юшку згодиться.

У нього були красиві блакитні очі, які вміщали в собі стільки смутку, ніби перед побаченням він зачитувався новелами Стефаника. Під прекрасними очима залягли менш прекрасні синці.

У Ясі була слабкість: до песенят і до нещасних хлопчиків з очима змоклих бездомних песенят.
Останні її серйозні стосунки були з таким — вічно проблемним, вічно бідним, вічно зажуреним.

Пан Яким розглядав її відрослі нігті, вкриті простим чорним лаком:
- Знав я одного коваля, не вельми вправного.
У нього часто такі самі манікури були.

Пан Яким дивився на неї, як дивиться переконана у своїй правоті сусідка, якій усоте повторюєш, що ніхто через паспорти-картки не вживляє в людей чипи, але кивав і обіцяв не втручатися в побачення.

Не варто заохочувати молодшу сестру до виклику
духів.

Чатам подруг із дивними назвами

Ідеальна присвята)

В їхніх очах горіло те, що Віка, залюблена в серіали й фанфіки, називала вогнем шиперства.

— Ти приїхала витріщатися на красивих мужиків чи до мене?
— Я приїхала до тебе, — приклала руку до грудей Віка. — Чесно. І вимкнення води в нашій квартирі та наявність у тебе бойлера ніяк не стосується
справи.

Зате вона вірила в його історію: щоб говорити так розсудливо і відверто про свої емоції, чоловік мав прожити щонайменше пʼятсот років.

На «Озерах сліз» я непристойно зареготала і почала наспівувати)