Eugene Kolesnyk > Recent Status Updates

Щоб існував Булгаков їм треба було розстріляти у Сандармоху Валер’янк Підмогильного і Миколу Зерова. Ось, мовляв, обрана російська література.

Схоже, що це той випадок коли серіал виявився навіть кращим за книгу. Але це не означає, що книга погана, просто вона трохи іншої тональності. Найбільше здивувала відмінність книжкового та серіального містера Слоуна. Перша обкладинка видання КСД це хороший приклад того, що буває коли дизайнер не читав книгу)

Добре, що багатьом борцям за традиційні цінності ніколи читати науково-популярну літературу і вони не знають про технологію, завдяки якій дитина може народитися з набором ДНК від трьох людей. Пов'язано це з донорством мітохондрій,які мають власну ДНК, від "другої матері" задля запобігання тяжких мітохондріальних захворювань.

Завжди гостро реагував на розкидання фразою "з такими гєнами, з нього(неї) нічого хорошого не вийде" у контексті теми усиновлення. Я дуже сумніваюся, що бодай хтось, хто розкидається подібними словами прочитав, щось на тему спадковості, довше за один абзац у Фейсбуці. Бо після "Біології поведінки" Сапольскі і "Надзвичайної історії гену" в мене голова йде обертом від усвідомлення складнощів процесу успадкування.

Мда, не ту книгу я обрав для легкого чтива, щоб відпочити після "Терору". Той самий розділ про вечірку у Кевіна, ніби тріщина, яка перевертає уявлення про книгу, з ніг на голову. Сам текст ніби складається з багатьох окремих уламків але той калейдоскоп емоцій, які дарує Бакман на кожні сторінці мало хто може витиснути.

- Ти бачиш мої сни? - запитує вона, не рухаючи губами і не розтуляючи рота. І говорить вона не англійською. - А я бачу твої?
>
Дейл Купер&Лорак Палмер вайб.
>
70°05' півн. шир., 98°23' зах.довг. 11 січня 1948 року. Я в житті не бачив скільки льоду.

Я не знав, що йому сказати на це.
- Можливо, читання - це таке собі прокляття, - підсумував Фоулер. - Можливо, чоловікові краще жити власним розумом.
- Амінь, - сказав і, сам не знаючи чому.
(2/2).

- Містер Ейлмор багато читає, - сказав Вільям Фоулер зі своєї койки в лазареті.
>
- Людина яка багато читає, має дуже вразливу натуру, - додав Фоулер. - якби бідолашний паруб’яга не прочитав того дурнуватого оповідання в якомусь американському журналі, він не запропонував би спорудити різнокольоровий лабіринт для карнавалу - ідея яка і нам усім тоді здалася чудовою, - і нічого цього не трапилось би.
(1/2)

Прочитано лише 300 сторінок книги, а я вже прикидаю чим буду "відчитуватися" після такого атракціону холоду, голоду, темряви, безнадії та жаху. Найбільш очевидним варіантом, поки, бачу Пратчетта)

Томас Бланкі став одним з улюблених літературних персонажів в літературі після розділу з його протистоянням з Істотою. Схоже, що нікого з героїв не чекає щасливий фінал але льодовий лоцман Терору вже зайняв своє місце в моєму літературному пантеоні. Як і книга в цілому.