Марина Качинська 📚 > Recent Status Updates

— Не варто відчиняти ці двері, якщо не збираєшся входити
— Не варто підводити мене до них, якщо не маєш наміру впустити, — у тон йому відповіла Адель.
— Це довга розмова.
— А я нікуди не поспішаю.


Я, бляха, правильно розумію натяки?

Ісайя обережно підняв її підборіддя, змусивши подивитися йому в очі. Кілька митей він мовчав, ніби підбирав потрібні слова, а потім сказав..,


Так?!! Це воно?!!

Якщо хтось тобі небайдужий, він відчуває... — пауза. — Що потрібен тобі весь. А не тільки хороші частини. І це жахає тих, хто ціле життя уникає отих інших частин у собі.

Легко отримати любов від людей, які ніколи не бачили, як ти лажаєш. У яких ніколи не доводилось просити вибачення, і яким твої «бзики» все ще здаються милими. Легко зійтися з людьми, які тебе не знають.

Так, так, такккккк!!!!!
Нарешті, нарешті це трапилося!!!!!!
Я ж казала, що цей пляж зіграє свою роль!!!
З кожною книгою у Генрі все краще і краще виходять інтимні сцени. Це прям дуже гарячее
Тільки попробуйте після такого знову дружити!

Я ж казала!!!
Я ж трясця казала, що цей пляж, перший, улюблений вспливе у визначальний момент
Ось бляха, ось!!!

— Ні, я не сонечко.
— Ай справді. Не сонечко. Ти як озеро Мічиґан.
— Охолоджує і витвережує.
Майлз стишує голос:
— Бадьорить і освіжає.
— Шокує й робить боляче.
— Дивує і захоплює.

— Словом, я думаю,що ти любиш людей майже так само сильно, як вони люблять тебе. І тому опинитися поруч з тобою — наче вийти на сонечко.
— Ти теж як сонечко.

Він її побачив!!!!!!!
Ой шо ща буде…

Оце буде класно, якщо він побачить її у весільній сукні зараз…
Бляха, пісець тоді точно буде їх дружбі …

А я трошки не зрозуміла,а як від «я хочу, щоб ти кінчила» він різко перейшов до розкриття сімейних секретів,які все ускладнюють?!!
Що за хрінь?
Ну тобто буквально.Вона в верхи на ньому.Він каже, що не може і починає розповідь про маму

— Що ми робимо?
— А що ти хочеш робити?
— Я хочу,роздягнути тебе. Смакувати тебе. Хочу ще раз почути, як ти кінчаєш, ще раз відчути.
— Скажи мені зупинитись
— Я не хочу, щоб ти зупинявся…
— Ох, Дафно.

В улюблені! Попри фінал

— Я хочу цілувати тебе щоразу, коли чую, як вмикається душ, і знаю, що ти там, — скрегоче.

— Я хочу цілувати тебе щоразу, коли проходжу повз твою кімнату й чую, як ти смієшся за дверима, — його руки скрадаються під поділ сукні, вище й вище, доки хапають мої стегна; шкіру поколює, ніби кожна клітина тягнеться до Майлза.

- Ти хочеш мене цілувати, тільки коли вони можуть побачити. І так, я сама це почала, але тепер усе змінилося.
— Я хочу цілувати тебе, — воркоче, ледь-ледь відхиляючись, — щоразу, коли ти чогось скуштуєш і видаєш той звук.

— А ти, що? Ти потаємно фантазувала про бармена? — іронізує Пітер.
— Ні, — відрубую, обертаючись до Майлза і, дивлячись Майлзові в очі, кажу:

— Зате я фантазувала про сусіда по квартирі.

Отак, сучки! Вмийтеся!!!
В улюблені моменти

— Чудово виглядаєш, — каже Петра, потискаючи моє передпліччя.
— Дякую. Ти теж.
— Я в захваті від сукні! Це ж інша річ! Бо зазвичай ти вдягаєшся так... стримано.
Ай.
Майлз торкається моєї спини
— Як таємниця, — каже він

Короче, поки ця пара офіційно посідає перше місце серед книжкових пар Генрі!
Блчть, він привів її на бал, знайшов спонсорів для її конкурсу! І вони сука дали такий відпір своїм колишнім!
Ви тільки прочитайте це!!!
Це сука, вогонь!

Мій шлунок достатньо порожній, щоб випита чарочка віскі сприяла соціалізації

Он як можна говорити)))
Беру за замітку)

— Якщо треба, можемо втекти, — каже він. — Але...
— Але?
— Можемо й лишитися. Пити. Танцювати. Розважатись.
— В одній залі зі своїми колишніми, додаю.
— Власне! Звучить весело, хіба ні?
— Мем?
— Два віскі, будь ласка

Таккк!

Божечки - кошечки, він веде її на перший бал!!!!
Та які вона нафіг друзі?!!!
Здається, що його мозок намагається все це вивести в інше русло, але тіло та серце все давно вирішили, а підсвідомість з ними заодно. У цих всіх жестах!

Нахуй тут ця Злата блять!!!!
Я хочу щоб він був з Адель!!!!

Вайб маленьких містечок…
Господи, це моя дитяча мрія, щоб отак були компанії, щоб отак були спільні плітки, добрі підколи, купа знайомих та рандомні затишні вечори, де ти 100% у будь-якій компанії когось да знаєш

Оці мікро дотики….оця прогулянка на каяках…
Господи, це шикарно!
Ага просто друзі, просто друзі…
Бреши бреши
Тут повітря підпалювати можна!

А скажіть мені, будь ласка, а що за приколи останнім часом я зустрічаю, якого дива

АУДІОКНИГИ НЕ РАХУЮТЬСЯ?! По типу ти справжній книголюб тільки якщо суто читаєш. У мене навіть питання такого не було. Книга є книга

А ви рахуєте їх?

По-перше, я дико закохана в його сестру
По-друге, най щоб після такої сцени на дивані він казав про призів та бла бла бла, його вчинки та відношення до героїні кажуть про інше. Так що, най не пиздить😂 і масалу він памʼятає, і світанки

Неможливо змусити людину прийти, але можна засвоїти урок, коли вона не приходить.

Ще ми жартували, що я чудово давала б раду під час апокаліпсису, бо була собі на умі, уже тоді виживала на швидкій локшині й, мабуть, цілком радо днями ні з ким не розмовляла б, якби мала під рукою вдосталь книжок.


Це ж мій портрет 😂

— Почекай. Ти що, залишиш усе як є? - , зрозумівши вона, що Ісая не квапиться повертати осінь
— Це цілком може почекати, — простягнув руку і спіймав сніжинку. — У дитинстві я дуже любив зиму… І відтоді нічого не змінилося.

— Чому?
— Що?
— Чому ти тут?
Ісая опустив голову.
— Ти — Місяць, де мені ще бути, якщо не поруч із тобою?
— Значить, з почуття обов’язку.
На його губах промайнула тінь усмішки.
— Ти переоцінюєш мою шляхетність.