sepagraf > Recent Status Updates

He was kind. Unfortunately I didn't need kindness.

Раптом, опинившись на самоті серед тисяч, ба десятків тисяч книжок, неспроможних допомогти, ви нарешті збагаєте, що таке порожнеча, жахлива тотальна порожнеча. [...] Прозріваючи, ви починаєте розуміти, що не славетні світочі і не Старі майстри тримали вас у житті, а лише та людина, котру ви так нестямно кохали.

Безперечно, на світі, чи то пак у природі, стріваються речі, яких ми не годні взяти на кпин, одначе немає такого мистецтва, з якого не можна би було добряче поглузувати, всякого можна підняти на глум, варто лише захотіти або відчути нагальну потребу.

And it is still another indication of the double reality of death -- [...] We rush toward it, and yet we are already there.

Він завжди вів існування, яке, лежачи "як нижче, так і вище за всі екзистенції, не доскочило свого екзистенційного мінімуму".

Вічно тонути серед усіх, але не йти на дно.

Істина спочиває у своїй незбагненності.

Іноді голову заповнює втома, як розмита театральна вистава, як щось нескінченно музично-демонічне, і руйнує мене. Це руйнує мене на шляху до безсилля бути самим собою.

Established in the comfort of his fall, what will he do next? He will have the choice between two forms of salvation: faith and humor. [...] According to his temperament, he will therefore sacrifice to piety or to sarcasm. [...] in order to become a decent victim, a respectable outcast.

The only minds which seduce us are the minds which have destroyed themselves trying to give their lives a meaning.

To resist happiness -- the majority manages that; suffering is much more insidious. Have you ever tasted it? You will never be sated once you have, you will pursue it greedily and preferably where it does not exist, upu will project it there since without it everything seems futile to you, drab.

Мало-помалу починаєш помічати: світ і твоє оточення -- суцільний розлад, катастрофічні негаразди.

Був час, коли я не зміг би ось так, стрімголов, поставити на собі хрест.

І до мене дійшло, що навколишній світ не хоче, щоб його пояснювали.

Mercier and Camier laugh.
Mercier and Camier confer.
Camier laughs alone.

-- What are you musing on, Mercier?
-- On the horror of existence.
-- What about a drink?

-- You hinder me more than you help me.
-- I'm not trying to help you, I'm trying to help myself.
-- Then all is well.

They had to struggle, but less than many must.

Коли б я помер у дитинстві, то гадав би, що життя схоже на цю кухоньку. Я б зробив що завгодно, щоб знову повернутися до тієї кухні в найхолодніший день зими.
Заберіть мене назад, до старої Вірґінії.

... брат твій увійде, сяде згорбатілий, забалакуватиме про ніщо, аби хоч якось себе забути; забалакуватиме до власного потойбіччя на вікні завбільшки з траурну портретну раму ...

DNF
В Новий рік - тільки з хорошими книгами, тож Гриб залишається в минулому.

Той, хто вважає, що світ тримає купи благодать від добра чи краси, в того, мій друже, швидко настануть сутінки.

Він ішов, крокував, мчав наосліп і невтомно, несучи в душі [...] невиліковну красу персонального космосу.

People say they're going to kill themselves
and then they kill themselves

Вона бичує себе ще дужче, ніж раніше, щоб спокутувати цей гріх, і благає в розп'ятого прощення.
Розп'ятий мовчить.

[Пацюки] захворіли на якусь хворобу, бо скрізь трапляються здохлі, отже таким чином ошукали людей саме тоді, коли виявились найпотрібнішими.
А мене не дивує, що пацюки не змогли жити разом із цими людьми.

Я: хочу милу пригодницьку історію, візьму Стівенсона

Стівенсон: обирай, який орган тобі прострелити, у нас тут гра на вибування, пьос

Самогубство в стані депресії - це природна смерть із духовних причин.

Людина - безпорадний в'язень Всесвіту, ув'язнений у безмежжі можливостей. Відтепер вона живе в стані безперервної тривоги.