sepagraf > Recent Status Updates

... брат твій увійде, сяде згорбатілий, забалакуватиме про ніщо, аби хоч якось себе забути; забалакуватиме до власного потойбіччя на вікні завбільшки з траурну портретну раму ...

DNF
В Новий рік - тільки з хорошими книгами, тож Гриб залишається в минулому.

Той, хто вважає, що світ тримає купи благодать від добра чи краси, в того, мій друже, швидко настануть сутінки.

Він ішов, крокував, мчав наосліп і невтомно, несучи в душі [...] невиліковну красу персонального космосу.

People say they're going to kill themselves
and then they kill themselves

Вона бичує себе ще дужче, ніж раніше, щоб спокутувати цей гріх, і благає в розп'ятого прощення.
Розп'ятий мовчить.

[Пацюки] захворіли на якусь хворобу, бо скрізь трапляються здохлі, отже таким чином ошукали людей саме тоді, коли виявились найпотрібнішими.
А мене не дивує, що пацюки не змогли жити разом із цими людьми.

Я: хочу милу пригодницьку історію, візьму Стівенсона

Стівенсон: обирай, який орган тобі прострелити, у нас тут гра на вибування, пьос

Самогубство в стані депресії - це природна смерть із духовних причин.

Людина - безпорадний в'язень Всесвіту, ув'язнений у безмежжі можливостей. Відтепер вона живе в стані безперервної тривоги.

What difference, for example, would it make now, whether she went on up the stairs to Murphy or back down them into the mew? The difference between her way of destroying them both, according to him, and his way, according to her.

Ахаххахахах 😂 ой бляяя
DNF

Я перепрошую, а детектив буде?

Відкладаю до кращих часів і спробую або повернутись пізніше, або підійти до автора з іншого роману.

dnf

Не думаю, що [...] знали про мене все, однак того, що вони знали, вистачило б, аби замість хрещення водою я отримав хрещення вогнем.

DNF
Гірша книга року знайдена.

...помиляється той, хто вважатиме мене бездушним, бувало, апатія приховувала до стільця на манір засудженого до страти електрикою...

dnf

Це ⭐⭐⭐⭐⭐ вже на першому реченні

One can experience loneliness in two ways: by feeling lonely in the world or by feeling the loneliness of the world.

Мій дружбан Заратустра, зрадник клятий, бачив, як Ніцше, той ще чувак, плакав, як залізна вода з його рота витікала у вигляді диктатора однієї мертвої армії.

Анахронізми тиснуть мені на потилицю. Нічого це людство не навчилося. Ніщо його не змінить.

До цього читала у Сарамаґу тільки Двійника, який мені не сподобався, але в якому був неординарний погляд на питання викладання історії. В Облозі знову історія і знову цікавий підхід до питання, і тепер цієї філософії більше, ніж у Двійнику (тоді мені не вистачило), але все одно текст відштовхує, не дозволяє мені себе вподобати. Hostile. І видання від ВБ у цьому відштовхуванні дуже допомагає.

Таааак, здається, від сьогодні у мене починається ера захоплення античним сетинґом 🌚🌝

Шрифт читабельний, якщо не намагатись читати більше 30 сторінок і підібрати нормальне освітлення. Особисто мої очі просять мене припинити над ними знущання, я вже мовчу про срібні вставки на початку розділів 🤯 думала, гірше за фіолетовий в Сиренах вже нічого не буде 🥲

[they] vent their sorrows unheard

if they see me I am a monster of the solitudes

Відверто не розумію, навіщо в цьому романі вже вдруге жахлива сцена якогось неадекватно жорстокого поводження з тваринами. Це не впливає на сюжет, не проявляє персонажів, не приваблює читача. Це не треш-роман, який покликаний шокувати. Ці сцени - просто егоїстична позбавлена емпатії дурня.

Нічого поганого не можу сказати про книгу: і написано добре, і сетинґ цікавий, і зав'язка конфлікту зрозуміла й доступна. Втім, не буду закінчувати книгу, адже авторський стиль Міллер далекий від того, що звично мені подобається. До того ж, я не знаходжу спільних точок дотику з проблемами головної героїні. На жаль, dnf, але це полюбовне розлучення, коли ви обоє хороші, просто різні.

Дочитала четверту книгу геройських (а не фіть фіть) походів Пантаґрюеля, а відгук про неї залишила на тг каналі sepagraf

Попереду п'ята, боже поможи 🥲