Nox > Recent Status Updates

у нас залишилось ~60 сторінок до кінця (далі післямова авторки і додатковий розділ від лиця Адама) і вони ДОСІ не признались одне одному в почуттях--- я вже НЕ ВИВОЖУ

Голден Родрігес - це тепер мій любімий персонаж🤌 я сподіваюсь, тут вийде так, що Малкольн і він почнуть зустрічатися, я прям вболіваю за цю пару

кілька молодих джентльменів, які тут є, настільки легковажні і дурні, і мене це так виморажує. at the same time, мені дуже нравляться Бандл та суперінтендант Беттл, вони дуже класні

тут тупо піздєц за піздєцом відбувається

я як зазвичай підозрюю практично всіх, але на одного персонажа у мене тут буквально реакція "please, don't be a killer, you're so sexy, haha"

ця книжка is a way too long. скоротили б хоча б на сотню сторінок, було б краще

образ головного героя тут добряче списаний з гаррі стайзла часів one direction, і от періодично впродовж книжки замість такого всього ахуєнного і сексуального гейза я уявляю молоденького і зеленого гаррі стайлза з якоюсь з його жахливих зачісок з початку 2010х і мені стає так безкінечно смішно

окей, після кількох місяців перерви я повернулася до цієї книжки. я не розумію, чому я так повільно продвигаюся цією книжкою, враховуючи, що це покет формат з хорошим шрифтом, воно легко читається + авторка вміє зацікавити

от наскільки мені хотілось би подружитися з пуаро, настільки ж мені хочеться обходити гастінгса стороною

у мене є декілька підозрюваних, але також я не впевнена, чи думаю в правильному напрямку. проте попереду ще трохи більше половини, моя думка ще може змінитися мільйон разів. дуже цікаво, чи вдасться мені вгадати вбивцю на цей раз

"я хочу стати чудовиськом, якого він створив."

ми постійно скакаємо від одного персонажа до іншого (а тут тих персонажів приблизно сто пійсят), від однієї події до іншої і я поки шо не розумію, це плюс чи мінус. але принаймні читається швидко

#idiots_in_love

у нас зараз начебто все налагодилося, але попереду ще ~60 сторінок і може статися всьо шо угодно

це якась безкінечно довга книжка, я її почала десь півтора тижні тому і ніяк не можу добити. [хоча загально нічого поганого я не можу сказати за цю книжку, але коли я її відкладаю, мені не хочеться повертатися до неї. якби не моє дурацьке бажання таки дочитати цю книжку, я б її кинула не пізніше половини]

можливо, я зійду з розуму, перш ніж нам розкажуть, шо ж таки трапилось два роки тому у Хорватії, АЛЕ тим не менш.
маю відмітити, що мені дуже подобається гумор емілі генрі, це прям харашо

залишився останній ривок і я таки закінчу цю книжку, неймовірно

мені подобається гумор у цій книжці