Oleksandra > Recent Status Updates

Книга про загадкове зникнення дами з купе, 76 сторінок, а ніхто ще навіть в потяг не сів. Мене все влаштовує.

Та коли вже повідомлять що сталося в Хорватії?
ох, як мене бісить, що я не можу оцінити головних героїв без цієї інформації. це було цікавим ходом десь перших сторінок сто, а зараз - просто заважає розслабитись.

На твердих меблях сидіти твердо, на м'яких - м'яко. Сподіваюсь, що в наступних двох третинах буде щось менш очевидне і я не пожалкую про витрачений час.

Думала, що прочитаю цей комікс за вечір і що це набір приколів та конфузів за участі інтровертки. Але хочеться обговорювати прочитане майже кожні десять сторінок. Книга мала би називатися "Історія однієї інтровертки з тривожністю", бо такий рівень накруту в настільки побутових речах - це не інтроверсія, а ментальна проблема.

Цікаво читати. Більше 100 років минуло, а проблеми в студентів здебільшого ті ж самі: нема де жити, нема що їсти і викладач, який замість пари розповідає про свою сім'ю до сьомого коліна.

Зрозуміла, що мене дратує не сам факт того, що Степан Радченко - людина-мразь, а те, що, не зважаючи на це, до нього прихильна доля і люди буквально у ВСЬОМУ.

Людина лише тиждень в Києві, а стріха вже протікла капітально.

Швидко читається, але мені не заходить. Інфантильні герої, за якими не цікаво спостерігати/співпереживати. Читалася виключно в моменти прокрастинації. Книга позичена, тому скоріш за все не встигну її дочитати.

Дуже легко читається, ловлю себе на тому, що посміхаюсь весь час. Поки у цієї історїї вайб "Тореадорів з Васюківки" (в найкращому з сенсів), далі чекають розділи про доросле життя.

прочитано майже 2/3 книги, а детективна складова нікуди не рухається. сподіваюсь, це не той випадок, коли про розслідування згадають в останній главі. поки більше походить на біганину з дууже поступовим розкриттям характерів головних героїв.

Залишилось прочитати про останній з 7 етапів. Найкоротший, але, скоріш за все, найтяжчий. Думаю, там йтиметься про деменцію.

Прочитала вже про 4 з 7 етапів, з народження і до людей моєї вікової групи включно, захотілось зробити мамографію) Останні три етапи грозяться бути ще більш песимістичними, але таке життя.

Зараз на 5 розділі. Похмура і гнітюча. Ніби колега підсів за обідом і декілька годин грузить своїми проблемами.

Прочитала тільки перший розділ. Більшість хорошого і сумного сильно відгукується, тому відчуття змішані, ніби авторка тисне на мої больові точки.
Поїла скла і читаю далі)

Прочитала тільки перший розділ. Більшість хорошого і сумного сильно відгукується, тому відчуття змішані, ніби авторка тисне на мої больові точки.
Поїла скла і читаю далі)