Maksym Karpovets > Recent Status Updates

Потім, уже після того, як Альберт загинув, Джек зрозумів, що друг колекціонував гарні дні, як дехто збирає монети чи листівки.

"Це Аліса. Це -- моя прабабуся. Це -- жінка, втрачена в часі".

Час -- чи не основна тема у Аткінсон. Він то розгортається великим ефемерним полотном, в якому губляться долі й життя людей, а то стискається в концентрованій точці, епізоді, насиченому й наповненому досвіді окремого персонажа.

Повний захват від стилю авторки, від перекладу й взагалі підходу до теми. Трохи плтуєшся в іменах, але якщо уважно, не поспіхом читати, то все стає на свої місця.

"Майбутнє -- як комод, напханий світлом, досить тільки знайти ключ і причинити двері. Над головою виспівують синьошийки. Чи ж цей світ не диво!"

Поки доволі цікаво. Незвична система магії, атмосфера, таємниці. Трохи затягнуто місцями, ось ці розжовування, але не настільки, щоб кинути читання.