Oleksandr > Recent Status Updates

Вирішив ще понипати по своїх кіндлівських дводоларових книгах, щоб щось з телефону читати, коли немає паперової книги під боком. Ще не почав прям читати, але вже маю ремарку:

вибісило кілька сторінок відгуків від всіх на світі і аж ТРИ передмови, одна з них від сраного Ґеймана. Нахолєру аж стільки? Ясно що того читати я не буду, скіпну вже до оповідань.

Я ще не вирішив, чи мені прям подобається переклад, він просто трохи інший, ніж у 1 частині. Наприклад Гестану додали діалектизмів у мову (галитися, іти з озирками, видів..). Мабуть виправдано до оригіналу, мені лінь лізти порівнювати.

Відразу беруся до продовження. Класно що на початку є синопсис першої частини, якщо читав давно, можна пригадати. Таке взагалі треба зробити обов'язковим у циклах.
Не сподобалося, що у цій частині ситсі стали ситхами ((

Чудова книга. І у уривку про нагороду на літературному конкурсі - найкраще описано, що таке письменство і його магія.

Я у буквально дитячому захваті, насолоджуюся кожним реченням. Наскільки гарно написано, не передати.

Дуже подобається як автор пише. Дещо кінгівський вайб, але жодної вторинності. Ще тільки почав читати, але вже хочеться більше книг автора українською)

Аберкромбі не припиняє дивувати. Не думав, що колись дізнаюся з фентезі книги, чим люблять підбиратися ельфи...

О, потрошки починається більше розкриватися персонаж лицар Якуб Торн. Сподіваюся, цього далі буде більше. Віґґа і Санні досі фаворити, хоча дует Балтазар - Батіст - має дуже прикольні діалоги)
Все ще розтягую задоволення, повільно читаючи цю книгу)

Чим далі, тим краще. Дуже подобається, як розвивається "хімія" між персонажами. Поки улюблені Віґґа і Санні, їхні жарти - це щось особливе)

Кожного, чесно, кожного разу я як вперше дивуюся, наскільки майстерно Аберкромбі працює з персонажами. Я розтягую читання цієї книги і просто насолоджуюся. Компанія героїв настільки класно прописана, я навіть досі не можу обрати улюбленого.

"Winter's King". Дуже красиве за мовою, і, головне, структурою, оповідання з Гайнського циклу. Конкретніше - про планету зими із роману "Лівиця пітьми". Сюжет про правителя, його народ, змову проти нього і як вона з цією ситуацією справилася - дуже цікавий і щемкий.

The rule of names. Оповідання буде скоріше цікавим тим, хто вже знайомий з першою книгою Земномор'я, бо тут трохи розкривається передісторія дракона з Пендору.
Як пише сама авторка, саме в цьому оповіданні вона постановила принцип роботи імен у всесвіті Земномор'я.

"The word of Unbinding"
Ще одне дуже красиве оповідання, ще й одне з тих, що започаткувало всесвіт Земномор'я. Добре, що я читав колись трилогію, це оповідання дуже схоже на фінал третьої книги.
А ще, тут прям видно захоплення авторки деревами, що у мені теж відкликається.
Обов'язково перечитаю цикл після цієї книги.

"Darkness box". Красиве оповідання-міф, про те, що без темряви не буває світла, а це багато вартує. Чимось навіть перекликається за суттю з першою книгою про Земномор'я.
І, як завжди у Ле Ґуїн, неймовірно гарно написано..