Morva_nim’s Reviews > Брітт-Марі була тут > Status Update

"Брітт-Марі розгублено стоїть перед касою. У Кента є одна цікава властивість: він уміє настільки вільно почуватися в якомусь місці, що Брітт-Марі відразу відчуває себе там чужинкою."

"- Якщо тебе чують, значить ти існуєш, - бурчить Банк, з похмілля масажуючи скроні.
Діти грають. Гукають. Пояснюють, де вони. Брітт-Марі стискає баночку із содою, аж у ній утворюються вм'ятини.
- Я тут, - шепоче вона, і їй хочеться, щоб Свен був тут, і щоб вона могла йому сказати.
Це - чудовий клуб. Чудова гра."

"Брітт-Марі чула про такі речі в передачах про природу, які дивився Кент, коли по телевізору не було футболу. Людські істоти - це єдині представники тваринного світу, які усміхаються, щоб продемонструвати миролюбність, тоді як усі інші тварини показують зуби, щоб виразити загрозу. Зараз можна в цьому чудово переконатись - у цій людській істоті вона бачить тварину."

"Ясно, що пилюка непомітно назбирується, але ви не звертаєте на неї уваги, вони вона не муляє оч гостям. А потім одного разу зтось таки зсуне ті меблі без вашого дозволу, отоді все й вилізе назовні. Бруд, подряпини, зіпсований паркет. І тепер уже нічого не вдієш."

"У всіх шлюбів є свої погані сторони, бо всім людям притаманні слабкості. Якщо ви живете з іншою людиною, то вчитеся якось уже миритися з цими слабкостями. Наприклад, можна уявити, що це якісь важкі меблі й, прибираючи, треба просто мити підлогу навколо них. Щоб підтримувати ілюзію."

"Він говорить усю дорогу. Зовсім як Кент, коли вони, бувало, їздили кудись машиною. Але водночас якось інакше, бо Кент завжди сам їй щось розповідав, тоді як полісмен її розпитує. Це дратує Брітт-Марі. Спробуй тут не дратуватися, коли хтось виявляє до тебе інтерес, якщо ти до цього зовсім не звична."

"Її відображення в дзеркалі належить комусь іншому, комусь, чийого обличчя торкалося багато зим. Зими завжди були найгіршою порою як для балконних квітів, так і для Брітт-Марі. Найважче було вжитися з тишею, бо, поринувши в тишу, ти не знаєш, чи хтось пам'ятає, що ти тут. До того ж сама зима - це тиха пора року, бо холод роз'єднує людей. Робить світ беззвучним."

"Наскільки вона пам'ятає, з її вуст роками не злітало нічого, що нагадувало б жарт. Тому цей сміх її ображає, бо Брітт-Марі вважає, що сміються з неї самої, а не з вдалого жарту. Так це сприймаєш, коли досить довго живеш із чоловіком, який постійно намагається бути дотепним. У їхніх стосунках веселощі й дотепи були лише його парафією. Кент сипав жартами, а Брітт-Марі йшла на кухню і мила посуд."

"Брітт-Марі не пам'ятає, коли їхній шлюб вислизнув у неї з рук, коли він зносився й пошкрябався, байдуже, скільки підставок під чашки вона використовувала. Був час, що Кент тримав її руку, коли вони спали, а вона мріяла його мрії. Не те щоб у Брітт-Марі не було своїх мрій, просто його мрії були більшими, а той, у кого мрії найбільші, завжди перемагає у цьому світі. Це вона добре знала."

"Кажуть, що вирушаючи в подорож, люди міняються. Тому Брітт-Марі завжди ненавиділа подорожувати. Вона не хотіла змінюватися."