Vita’s Reviews > Затруєна чаша > Status Update

👌🔥

Ржу)
"Строві здається надійним парубком, але... тримай руку на мечі.
Я завагався:
— Мій меч, е-е-е... досі дерев’яний, мем.
Ана підвела голову, насупившись.
— Ох. Ну... у такому разі, зашнуруй чоботи тугіше, щоб ти міг давати драла, як від пожежі."

Амінь!
"Добірне товариство, щоб отримати право на місце в Сенаті Санктуму, необхідно відслужити хоча б два терміни на варті морських мурів. Імперією не може керувати хтось, хто ні разу не стикався з тим, проти чого вона мусить боротися!"
Дерутатів на фронт)

Я в свої 35 чогось не знаю?!!!
"Ана зблиснула посмішкою. — Пригадую давні чутки про його неабияку вроду. Скажи-но, Діне, він і досі має товсті зап’ястя? Товсті зап’ястя і широкі, м’ясисті долоні?
— Як це стосується справи, мем?
— Те, що я себе засліплюю, не позбавляє мене гріховних насолод, Діне, — її посмішка розтягнулася ще ширше."
Який взаємозв'язок ширини зап'ястя і долонь, мать її ковінька?!)

"Він спирався на стіну і силкувався усміхатись, але, здається, був настільки похмурим типом, що ризикував собі щось надірвати від цих зусиль"

ЖизнЯяя:
"Ухад розмістив Ану в невеликій кімнаті на східному боці вежі Юдексу, на третьому поверсі, тоді як мені дістався п’ятий. Схоже, що поважніша твоя посада, то менше сходинок тобі треба пробігти, втікаючи від левіафана."

Мене страшно мучить питаннячко: а на куя морському створінню лізти всередину континенту? Що він шукає? чого хоче?

Вкрай любить мясце ця слідча)
"— Якось я запитала Аптів, чи можна їсти левіафанове м’ясо, але вони мені не дозволили. Я й досі ображена..."

"Я змовчав, адже годі сказати щось доречне, коли тебе штовхають у провалля жаху."