Абрахам Хосебр’s Reviews > Пасажир > Status Update

Якщо ти загубиш ключ до стародавнього кодексу, то з якою скрижаллю можна порівняти цю втрату?

Сутеніло, і він подумав, що чоловіки збираються серед пагорбів. Підживлюючи невеличкі багаття актами, завітами і поезією пращурів. Документами, які вони більше не мали змоги читати на холоді, що позбавляв людей їхніх душ.

Псалтиріон!

Читаючи натрапив на фраґмент вірша Падрейка Колума - знайшов оригінал. Переклав українською.
Тепер цей вірш існує в українському перекладі на моєму Телеґрамі.

Невже лишати світ оцей
За ніжність рук, дрімливість віч
За червінь губ, білість грудей
Навік піти у ніч?

Хай демон забере назад
Це злото кіс, цей мед ключиць
Цю шию вперту як лоза
Не впаду ниць.

Кожне дослідження пересуває у просторі те, на що спрямоване. Мить у часі - це факт, а не можливість. Світ забере твоє життя. Але наостанок найголовніше, світ так і не дізнається, що ти тут.

"Звідкіль ще жоден подорожній..."

На 10 сторінці "Пасажира" Маккарті вже розумію що це буде абсолютно геніальна і абсолютно моя книга.
Бо як інакше, якщо ми двоє з Кормаком повторюємо одну і ту ж цитату з Шекспірового "Гамлета" в своїх книгах?