Iryna’s Reviews > Болото солодше за мед. Голоси комуністичної Албанії > Status Update

Щоб система існувала, ми всі мусили боятися, бо ті, хто бояться, мовчать. Якби страх послабився, ми б почали говорити, що життя нестерпне, і на-магалися б повалити систему, а якраз цього Ходжа прагнув уникнути будь-якою ціною.

Жодна горорна історія не буде такою страшною як реальність. Ця книга - концентрований біль

Капіталізм приніс хаос, брак безпеки й нерівність, а що важчим було життя, то більше посилювався міф комунізму як періоду справедливості. Наша зміна ладу розтягнулася до нескінченності, вона жорстока й безжалісна до слабких, і це вона виплекала ностальгію за комунізмом, ще одну пухлину, що пожирає албанське суспільство.

є тільки особистості, тобто я займаюся собою, а ринок усе регулює. Деякі албанці виїхали за кордон, але навіть там не створили суспільства. Чому?Бо албанський комунізм був проти ідеї суспільства. У суспільстві ми творимо щось разом, добровільню. тим часом у комунізмі все було нав'язаним. І так ми й залишаємося в цьому дитячому регресі, не навчившись відповідальності одне за одного. Усе життя ми намагатимемося вирости

Коли настала свобода, албанці були дітьми, які не знали, що таке відповідальність, бо раніше за все відповідали лише уряд і система. Раптом вони отримали право вирости й почати самі за себе вирішувати, але кожен думав тільки про те, як задовольнити власні потреби. Комуністична мен-тальність зрослася з неоліберальною ідеологією, яка вчила, що немає чогось такого, як суспільство,