Vita’s Reviews > Чорти > Status Update

"Можливо, ніяких меж ніколи не існувало. Можливо, сама ідея межі була втішною казкою, в яку йому було зручно вірити."

"- Як ти думаєш, скільки мертвих рабів поховано в затоплених фундаментах цього міста?
— Багато, — Бальтазар знизав плечима. — Але без кількох трупів нічого величного не збудуєш."

"Алекс не могла позбутися думки, що вдавані герої можуть почуватися добре, але чесні боягузи, ймовірно, протримаються довше"

"Брат Діас побачив палаючі будівлі, перевертня, що блював, лицаря, повного стріл, мертвих вартових і трупи напівкози, напіввівці, напівсобаки, що заплуталися в розбитих воротах заїжджого двору.
— То це... — прохрипів він, — ваші типові будні?"

Яків зняв зі спини щит. Здригнувся від ломоти в плечі, коли просунув ліву руку крізь ремені.
— Стояти! — напівревіння, напівгарчання, яке він відточив до смертоносної межі на полях сотні битв. — Стояти!
Ти можеш зібрати гору сумнівів перед боєм. Ти можеш розбиратися зі своїми жалями після. Але поки триває бій, твоя мета повинна бути чистою. Вбити ворога. Не вмерти самому.

Я В ШАЛЕНОМУ ЗАХВАТІ ВІД ЯКОВА🔥

— Я чула, що ельфи — кровожерливі дикуни, — сказала вона.
— А я чула, що всі принцеси — красиві дурепи.
— Дай мені шанс. Я принцеса лише кілька днів.
Сонечко знову підняла брову.
— І вже так добре справляєшся.

"Тож її плани розлетілися, як лайно під зливою, і обернулися на смердючу мішанину. Так буває з планами. Саме тоді ви вичавлюєте з себе нові."

"Щоб мати такі речі, треба бути багатим. Але бути недбалим з ними? Це означало владу."

— ...Але ви, здається, не пояснили, що саме сталося з моєю попередницею.
Яків повернув свої сірі очі назад до Брата Діаса, ніби тільки зараз згадавши, що він був тут.
— Вона здохла, — він пошкутильгав назад, туди, звідки вони прийшли.
— Здохла? — прошепотів Брат Діас.
— Здохла. — Батиста прощально стиснула його плечі. — Нахуй здохла.


Чому мені так смішно🙈😂