ліда лісова’s Reviews > #Невимушені > Status Update

стильові ілюстрації + абсолютно зайво-драматичні виділення тексту жирно-синім. ну блін(

3. марк лівін
сльозку давили-давили-давили-давили-давили-давили-давили-давили-цілих-30-сторінок-давили-давили

та не видавили.

а я після повномасштабного стала така легка на сльозу. та маніпуляції були аж настільки грубі, що навіть навіть я спромоглася підвести голову зі дна своєї ендорфінової ями, щоби проскиглити: це фааааальш.

3. мені вже лячно. жодне з трьох оповідань не викликало навіть поганих вражень, бо не викликало майже ніяких. ось у цьому, наприклад, автор хоче відтворити почуття дитини, її сприйняття світу, просіяти світ через дитячу призму, а натомість просто його імітує, це відчуття. meh :(

1. про Бабкіну я чула або лише дуже погане, або лише дуже хороше. у мене її оповідання на диво не викликало буквально нічого.
2. попри всі цікаві оберти слів, фрази і думки, після прочитання залишилося лише: і що ж автору огидніше — фанат лавандових рафів чи "селюки"? ніби старигань гидить маладьожью. але й селом, у якому та маладьожь опинилася, теж. усім взагалі гидить. а зрештою викликає огиду лише до себе...