Анастасія’s Reviews > Тресс зі Смарагдового моря > Status Update

Героями часто стають ті, хто думав про свій майбутній учинок і мав для нього необхідні навички. Часто героїзм є спонтанний лише на перший погляд, а насправді він є результатом тривалих років підготовки.

При цьому наш розум — голодний глядач, що вимагає лише піків та урвищ. Усе посереднє з часом зазнає ерозії, лишаючи тільки найвиразніші спогади, до яких ми повертаємося знову і знову.

На жаль, співчуття не труба, яку можна перекрити, коли вона затоплює подвірʼя. Шлях до життя без емпатії — довгий і тернистий; він пролягає крізь понівечену гуманність, продану з великою знижкою.

Сльози вмить змивають можливість нейтральної реакції — усі ті нескінченні видозміни в середній частині спектра, — лишаючи по собі лише радикальні варіанти: один напрочуд хороший, а другий — катастрофічний.

«Усе ще надто повільно для того, щоб затулити пробоїну», — подумала Тресс. Та як не крути, це було наче кинути політика у смітник - безумовно гарний початок.

— Сонце, жоден чоловік не вартий того, щоб за нього вмирати, - сказав пацюк.

Що ж, батьки мають казати таке дітям. Бачити в них найкраще — це обовʼязок батьків. Тільки так можна вижити з цими малими соціопатами, не божеволіючи.