Хмари Quotes

“... Каламутне здорове море заливає Україну, і вона завалюється в його... Я й сам не счувся, як тонув у тому морі і... втопив свою Ольгу і усіх своїх дітей: одбив їх од свого народа, не передав їм навіть рідної мови, не передав їм симпатій до рідного краю, до свого народа. Я заблудився в дорозі мислями і своїх дітей завів в якісь нетри та пущі.”
― Іван Нечуй-Левицький, Хмари

“З чорного чернігівського бору вони вийшли на низький берег Дніпра. Перед ними за Дніпром зʼявилась чарівнича, невимовно чудова панорама Києва. На високих горах скрізь стояли церкви, дзвіниці, неначе свічі палали проти ясного сонця золотими верхами. Саме проти їх стояла лавра, обведена білими високими мурованими стінами та будинками, й лисніла золотими верхами й хрестами, наче букет золотих квіток. Коло лаври ховались у долинах між горами пещери з своїми церквами, між хмарами садків та винограду. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква Св. Андрея, вирізуючись всіма лініями на синьому небі: коло неї Михайлівське, Софія, Десятинна... Поділ, вганяючись рогом в Дніпро, неначе плавав на синій, прозорій воді з своїми церквами й будинками. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленими садками й букетами золотоверхих церков. Їх заквітчала давня невмираюча українська історія, неначе рукою якогось великого артиста...”
― Іван Нечуй-Левицький, Хмари