Ольга Мак > Quotes

“Я не маю того, що називають "силою характеру", але скільки пригадую собі випадків, коли мені доводилося ставати віч-на-віч з сильнішим від себе ворогом, то замість страху, розгублености і приниження, мене несподівано опановував холодний, призирливий спокій. Якась могутня сила здіймалася кам'яною брилою зо споду мого єства і огортала мене неприступною бронею. І скільки собі згадую, в таких моментах мої противники щулились і намагалися не дивитися мені в очі. Чому? Не можу пояснити...”
― Ольга Мак, В кігтях НКВД

“Добре було татові женитися з власною жінкою, а мене, ось, хотять оженити із чужою дівчиною.”
― Ольга Мак, Чудасій

“Щасливий совєтський громадянин! Він щасливий якщо ще на волі! Коли ж його заарештували - щасливий, що ще не заслали на Сибір! Коли його заслали на Сибір - щасливий, що не розтріляли! А коли розстріляли - щасливий, що вже більше не мучиться!”
― Ольга Мак, В кігтях НКВД

“Веселість - це перша ознака щирости і доброти людської. Веселости й здібности сміятися людина не повинна стидатися, без огляду на свій вік. Я не люблю і попросту боюся людей, які не сміються і не жартують...”
― Ольга Мак, Чудасій

“терпи і чекай. Але чекай розумно і фантазувати не покидай. Усі великі діла від фантазій починалися.”
― Ольга Мак, Каміння під косою

“вони шанують тебе якраз не за те, що ти такий смирний, а, навпаки, за те, що при бажанні можеш наробити їм великої шкоди.[...] шанується завжди тільки силу, і ніколи слабість!”
― Ольга Мак, Жаїра: На волі

“Тепер ніхто не має права бути щасливим, і я щасливим не є. Я тільки переживаю радісні хвилини...”
― Ольга Мак, Чудасій

“його лякала, обурювала й одночасно дивувала думка, що хтось його міг бодай на хвилину в злочинних намірах підозрівати. Щоправда, дефініція між "думанням навмисним" і "думанням припадковим" для мене лишалася незрозумілою, зате її добре розумів Олексій і відповідно до свого розуміння надавав зовсім різні титули: раз "свиня", а другий раз "дурень".”
― Ольга Мак, Чудасій

“Бувають люди гнучкі, а бувають і невгнуті. Не заздри Грицькові - будь таким, яким є, хоч таким, як ти, в житті гірше буває. Гордість бережи, бо вона у твоїй крові. Втратиш гордість - утратиш самого себе. Пам'ятай!”
― Ольга Мак, Каміння під косою

“плакали лишень малі й безсилі, плакали ті, яких щойно відірвали від родини. Але й і скоро відучувалися, бо плач нікому не помагав, ніякого не зворушував, навпаки, викликував зневагу і знущання.”
― Ольга Мак, Каміння під косою

“Ліпше йди й донеси, але лишися з переконанням, що не повинен був цього робити.”
― Ольга Мак, Куди йшла стежка?

“Жити треба хоч би для того, щоб у слушний час уміти вмерти розумною і корисною смертю, - заговорила низьким голосом, карбуючи кожне слово. - Розумієш? Життя - найбільший Божий дар, і ніхто не має права його протринькати на ніщо. Бог тобі дав безсмертну душу - Бог має право вимагати її віддати Йому назад, коли треба буде. Віддати добровільно, як позичене. Коли ж ти сам такого часу й не дочекаєшся - навчиш дітей і навіть онуків своїх, як і за що треба вмирати. Для цього мусиш жити і терпіти, заціпивши зуби, і не забувати отого, що тепер діється в селах, у містах і на дорогах. Не забувати!”
― Ольга Мак, Каміння під косою

“Жартувати з життям страшніше, ніж жартувати зі смертю.”
― Ольга Мак, Чудасій

“Лишень до блатняків не приставай! - додав суворо і підніс пальця вгору. - З ними шкуру, може, і врятуєш, але душу згубиш. Потім до кінця життя по тюрягах та Сибірах волочитимешся. Краще вже вмерти одразу.”
― Ольга Мак, Каміння під косою

“Залізна сокира - міцніша від найтвердшого дерева, але нею не зрубаєш і бамбука, поки до неї не прироблять топорища з іншого дерева. Тоді вона тне ліси!”
― Ольга Мак, Жаїра: В рабстві