Валер’ян Підмогильний > Quotes

“Логіка - це обмеженість людського розуму, Марто. Логіка - це його границя. Ми втискуємо в ці границі життя... а це злочин, Марто, життя більше за розум... незрівнянно більше.”
― Валер’ян Підмогильний, Невеличка драма

“Тим часом йому спало на думку нагадати їй про початок їхнього зближення, тим самим делікатно натякаючи їй, що воно матиме свій кінець. І він заглибився у спогади.

Дівчина охоче його підтримала. Але їй це не спогади були, а жива дійсність, пов'язана з поточною миттю безперервним сліпучим ланцюгом.”
― Валер’ян Підмогильний, Місто

“Люди, Марто, мають здебільшого два обличчя. Одне природжене, часто дуже дике, а інше вони набувають, живучи. І от часом те перше оголюється. Ви не знали цього, Марто, і ви здивувались.”
― Валер’ян Підмогильний, Місто

“Як я люблю такі місця! Здається, знаходиш у них себе всю... Отак ходиш скрізь, і ніби полишаєш там трохи, там трохи себе, а тут, у такому місці, все полишене наче вертається до тебе, і ти знову вся ціла...”
― Валер’ян Підмогильний, Місто

“Бо одного з дуже корисних у житті вмінь, а саме: вміння ворога гостро й постійно ненавидіти, Марті бракувало геть, і кожен, хто їй зло вчиняв, тим самим від неї віддалявся, обертаючись у порожнє місце, до якого вона нічого не могла почувати. Тобто не здібна була проектувати свій біль назовні.”
― Валер’ян Підмогильний, Місто

“скучив за Києвом. Стояв коло шибки в вагоні й дивився — він широко лежить, як величезний краб. І будинки здаються картонними на горбах. Великий, чарівний! Коли зійшов з вагона, коли відчув під ногами його ґрунт, коли побачив себе в ньому — я затремтів. Це дурниця, звичайно. Але де ви знайдете такий простір, таку могутню розлогість вулиць? І на кожному кроці бачите спогади, ступаєте ногами в сліди предків. Вчора я обійшов його, оглянув усе, навіть знайомі ґанки. І бачу — все як було, немов мене чекало. Чудне почуття — немов чекало мене! Мені здається навіть, що до людини не можна так прилюбитись, як до мертвої речі.”
― Валер’ян Підмогильний, Місто

“Вся річ у тім, щоб знайти себе, а знайти себе найважче… життя відхиляє думки від самого себе…”
― Валер’ян Підмогильний, Невеличка драма

“Ви багато хотіли, Марто... І я багато хотів. Ви зустрілись з таким, що мало хоче, а я... ні з ким не зустрівся.”
― Валер’ян Підмогильний, Місто