Валер’ян Підмогильний

Валер’ян Підмогильний’s Followers

None yet.

Валер’ян Підмогильний



Average rating: 4.45 · 2,271 ratings · 256 reviews · 8 distinct works
Черниця

by
3.75 avg rating — 8,840 ratings — published 1796 — 15 editions
Rate this book
Clear rating
Місто

by
4.33 avg rating — 5,941 ratings — published 1927
Rate this book
Clear rating
Невеличка драма

4.49 avg rating — 2,278 ratings — published 1930 — 12 editions
Rate this book
Clear rating
Сильна як смерть

by
3.76 avg rating — 1,822 ratings — published 1889 — 362 editions
Rate this book
Clear rating
Великодня класика

by
4.30 avg rating — 83 ratings
Rate this book
Clear rating
Відлуння мороку

by
really liked it 4.00 avg rating — 5 ratings
Rate this book
Clear rating
Остап Шаптала. Повісті

0.00 avg rating — 0 ratings
Rate this book
Clear rating
Паризька пригода: Новели

by
0.00 avg rating — 0 ratings
Rate this book
Clear rating
More books by Валер’ян Підмогильний…
Quotes by Валер’ян Підмогильний  (?)
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads. (Learn more)

“Логіка - це обмеженість людського розуму, Марто. Логіка - це його границя. Ми втискуємо в ці границі життя... а це злочин, Марто, життя більше за розум... незрівнянно більше.”
Валер’ян Підмогильний, Невеличка драма

“скучив за Києвом. Стояв коло шибки в вагоні й дивився — він широко лежить, як величезний краб. І будинки здаються картонними на горбах. Великий, чарівний! Коли зійшов з вагона, коли відчув під ногами його ґрунт, коли побачив себе в ньому — я затремтів. Це дурниця, звичайно. Але де ви знайдете такий простір, таку могутню розлогість вулиць? І на кожному кроці бачите спогади, ступаєте ногами в сліди предків. Вчора я обійшов його, оглянув усе, навіть знайомі ґанки. І бачу — все як було, немов мене чекало. Чудне почуття — немов чекало мене! Мені здається навіть, що до людини не можна так прилюбитись, як до мертвої речі.”
Валер’ян Підмогильний, Місто

“Бо одного з дуже корисних у житті вмінь, а саме: вміння ворога гостро й постійно ненавидіти, Марті бракувало геть, і кожен, хто їй зло вчиняв, тим самим від неї віддалявся, обертаючись у порожнє місце, до якого вона нічого не могла почувати. Тобто не здібна була проектувати свій біль назовні.”
Валер’ян Підмогильний, Місто



Is this you? Let us know. If not, help out and invite Валер’ян to Goodreads.