Goodreads helps you follow your favorite authors. Be the first to learn about new releases!
Start by following Григорій Квітка-Основ'яненко.
Showing 1-10 of 10
“... звичайно, як свекруха, що вже знайде, за що моркву скромадити
"От тобі й скарб”
―
"От тобі й скарб”
―
“Через науку не станеш розумним. Хоч усі книжки вивчи напам’ять, а розуму не наберешся. Треба світа повидати, з людьми поводитись, тоді до розуму дійдеш.”
― Конотопська відьма
― Конотопська відьма
“Забралися собі у противну хату та писанки оправляють, що цілий піст писали. Та й мудрі ж і писанки! Зелені гвоздички з блакитним листям; а кохвейна рожа на усе яйце і не уписалася, так вже і листячко дрібнесеньке вже на самому кінці ледве притулили; були з жовтими хвіалками, були і безконечні. А що найкраща була, так там вже старша, Оришка, що умудрилася, так-так! Тільки поцмокаєш дивлячись! Написала вишневих пташечок, що цілуються, а кругом усього яйця та й підписала слова, таки настоящі слова, що пан Симейон, дяк таки, їх сконпоновав і списав на бумажці:
"Христос воскресе вельце!
Поцілуймося, моє серце"...
*От тобі й скарб*”
―
"Христос воскресе вельце!
Поцілуймося, моє серце"...
*От тобі й скарб*”
―
“Забралися собі у противну хату та писанки оправляють, що цілий піст писали. Та й мудрі ж і писанки! Зелені гвоздички з блакитним листям; а кохвейна рожа на усе яйце і не уписалася, так вже і листячко дрібнесеньке вже на самому кінці ледве притулили; були з жовтими хвіалками, були і безконечні. А що найкраща була, так там вже старша, Оришка, що умудрилася, так-так! Тільки поцмокаєш дивлячись! Написала вишневих пташечок, що цілуються, а кругом усього яйця та й підписала слова, таки настоящі слова, що пан Симейон, дяк таки, їх сконпоновав і списав на бумажці:
"Христос воскресе вельце!
Поцілуймося, моє серце"...
" От тобі й скарб”
―
"Христос воскресе вельце!
Поцілуймося, моє серце"...
" От тобі й скарб”
―
“Уранці схопилося сонечко таке веселеньке і зараз обогріло усюди. Де була яка калюжка після учорашнього дощику, не забарилася висохнути, а де ще дуже у холодку зоставався сніжочок, так і той усе потроху пропадав, бо весіннє сонечко де його тільки забачувало, так його і злизовало. На небі хоч би тобі хмариночка: пташечки співають веселенько; травонька по вгородам зеленіє, як те сукно; дерево, а вже не яке, як та верба, розпукується… Отто десята була масна, і Юрія припадало на великодних святах, так і весна прийшла упору, і до великодня зійшла повідь, і у полі усе якраз іде добре, і от об Юрії ворона у житі сховається, і тим-то на сей день так надворі тепленько і усюди, мов рай, так весело!
*От тобі й скарб*”
―
*От тобі й скарб*”
―
“... звичайно, як свекруха, що вже знайде, за що моркву скромадити
"От тобі й скарб*”
―
"От тобі й скарб*”
―
“зараз наш Уласович і став брехати, бо старі люди кажуть тільки-що ще задумаєш свататись то й станеш зараз брехати і що без брехні ні жоден чоловік не сватався.”
― Конотопська відьма
― Конотопська відьма
“Чує кішка, де сало лежить: одне те, що дівка здорова, молода, огрядна, чорнобрива, повновида, а худоби — худоби — так багаточки!”
― Конотопська відьма
― Конотопська відьма
“Чує кішка, де сало лежить: одне те, що дівка здорова, молода, огрядна, чорнобрива, повновида, а худоби — худоби — так батечки!”
― Конотопська відьма
― Конотопська відьма
“... звичайно, як свекруха, що вже знайде, за що моркву скромадити
"От тобі й скарб”
―
"От тобі й скарб”
―





