Oleksander Potebnja > Quotes

“Ideas begin to guide life only afterwards, after long periods that are required for their transformation, so to speak, into the black soil of thought, that is, into something that is no longer a subject for discussion.”
― Oleksander Potebnja, Language and Nationality

“Дети выучиваются языку взрослых только потому, что при других обстоятельствах могли бы создать свой.”
― Aleksander Potebnja, Мысль и языкъ

“Искусство есть язык художника, и как посредством слова нельзя передать другому своей мысли, а можно только пробудить в нем его собственную, так нельзя ее сообщить и в произведении искусства; поэтому содержание этого последнего (когда оно окончено) развивается уже не в художнике, а в понимающих. Слушающий может гораздо лучше говорящего понимать, что скрыто за словом, и читатель может лучше самого поэта постигать идею его произведения. Сущность, сила такого произведения не в том, что разумел под ним автор, а в том, как оно действует на читателя или зрителя, следовательно, в неисчерпаемом возможном его содержании. Это содержание, проецируемое нами, то есть влагаемое в самое произведение, действительно условлено его внутренней формой, но могло вовсе не входить в расчеты художника, который творит, удовлетворяя временным, нередко весьма узким потребностям своей жизни.”
― Aleksander Potebnja

“x = а < А”
― Oleksander Potebnja, З лекцій теорії словесности. Байка, прислів'я, приповідка

“Дуже поширена думка, що діти легше навчаються іноземним мовам аніж дорослі, дуже схожа на те, якби сказати, що весною кропива і лобода росте на борщ. Звичайно, це правда, але тоді росте і багато іншого, більш потрібного (аніж лобода).”
― Aleksander Potebnja

“Роль поезії в людському житті є синтетичною; вона дає нам змогу добувати узагальнення і не доводити ці узагальнення. Поезія є діяльністю спорідненою з науковою, паралельна їй. Різниця лише в тому, що всяка наукова побудова прагне доєднувати рівне до рівного, однорідні факти до однорідних. Але звідки добувати ці однорідні факти? Лише пильніший огляд може виявити цю однорідність. Але як її вловити? Засобом для цього є, зокрема, інакомовлення.”
― Oleksander Potebnja, З лекцій теорії словесности. Байка, прислів'я, приповідка

“Пламя свечи, от которой зажигаются другие свечи, не дробится; в каждой свече воспламеняются свои газы. Так, при понимании мысль говорящего не передается слушающему; но последний, понимая слово, создает свою мысль, занимающую в системе, установленной языком, место, сходное с местом мысли говорящего.
Думать при слове именно то что думает другой, значило бы перестать быть самим собою.
Поэтому понимание в смысле тождества мысли в говорящем и слушающем есть такая же иллюзия, как и та, в силу коей мы принимаем собственные ощущения за внешние предметы.”
― Aleksander Potebnja

“В языке нет ничего, кроме формы внешней и внутренней”
― Aleksander Potebnja

“Дасьледчык не павінен баяцца закыдаў, што ён ня ўпэўнены ў слушнасьці сваіх слоў: калі абраны ім шлях акажацца памылковым, каштоўнасьць для астатніх будзе ў тым, што яны ўбачать гэтую памылковасьць.”
― Oleksander Potebnja

“Те, що потрібно для успіхів людської думки, у підсумку стає перешкодою для подальшого її розвитку.”
― Oleksander Potebnja, З лекцій теорії словесности. Байка, прислів'я, приповідка

“It seems obvious that not only the feeling but also the consciousness of national unity, in the sense of intercourse of thought, which is achieved through unity of language, is a very ancient phenomenon; moreover, the time of its origin cannot be determined with accuracy. In contrast, we hear that the idea of nationality was born for the first time at the beginning of our century. Further, it stimulated “the gradual singling out of the personalities of civilized peoples” “from the original indifference of savage peoples.” And “the great service of the communication of this stimulus” may be credited to certain individuals — “in Germany, among others, to [Johann Gottlieb] Fichte the elder; among us, to the Slavophiles” (Gradovskii 246). Such opinions are voiced by others as well, but only partially with justification. Of course, unlike Ecclesiastes, we believe that everything under the sun is new and that events do not repeat themselves.
Our age’s idea of nationality bears an imprint of originality, but similar ideas appeared earlier as well. Their generic similarity seems to me to turn on the following. Such an idea is not a necessary feature of a people but a design of individuals and circles that arises from time to time. It is their intention to make certain qualities that are ascribed to the people the guiding principle of the purposeful activity of individuals, societies, and governments of that people — to impart greater energy of activity by exalting its principles. Accordingly, this idea is partly a certain content of thought, partly a general emotional temper of an individual, a circle, a society, and sometimes, in rare critical moments of national life, of a significant portion of the people. In this sense, we see this idea wherever there arises in the people, in response to conflict with other peoples, an apotheosis of certain national features and there is written on a banner something like “God is with us: understand, O nations, and submit,” or “civilization is with us,” and for this reason, again, “submit.”
― Oleksander Potebnja, Language and Nationality

“Звичайно ми розглядаємо слово в тому вигляді, як воно подається в словниках. Це все одно, що розглядати рослину, якою вона є в гербарії, тобто не так, як вона справді живе, а як штучно приготована для цілей пізнання. Цим зумовлене те, що багато явищ мови розумілися помилково. Це ж стосується й поетичних творів.”
― Aleksander Potebnja, Естетика і поетика слова

“all understanding, even the fullest, is at the same time misunderstanding”
― Oleksander Potebnja, Language and Nationality

“Психология есть наука слишком новая, трудная, чтобы сказать что-нибудь определенное. Мы ограничиваемся терминами, словами, заменяющими исследования. Мы говорим: область человеческого сознания очень узка. То есть надо себе представить, что у нас, говоря образно, в голове существует узенькая сцена, на которой все действующие лица помещаться не могут, а взойдут, пройдут и сойдут. Вот эту маленькую сцену, которую точнее нельзя определить, и называют сознанием.”
― Aleksander Potebnja, З лекцій теорії словесности. Байка, прислів'я, приповідка

“Examining languages as profoundly different systems of ways of thinking, we can expect from the presumed replacement in the future of the diversity of languages by one universal language simply a lowering of the level of thought.”
― Oleksander Potebnja, Language and Nationality

“Якби об'єднання людства щодо мови й народності було можливе, воно було б загибеллю для загальнолюдської думки, як заміна багатьох почуттів одним, хоч би це єдине було не дотиком, а зором. Для існування людини потрібні інші люди, для народності — інші народності.”
― Aleksander Potebnja

“Якщо дослідник робить хибні висновки з засновків, недостатньо повних не через його власне недбальство, то й сам він має слушність і наука від цього може мати тільки зиски. Навпаки, шкідливо відкладати працю до часу нагромадження матеріалів з тим, щоб, коли їх буде досить, будувати без помилок, одразу ж начисто.”
― Aleksander Potebnja

“The fragmentation of languages, from the point of view of the history of language, can not be called a fall; it is not disastrous, but useful, because, without eliminating the possibility of mutual understanding, it gives the versatility to universal thought. While the slowness and correctness with which it is done, indicates that to seek a mystical explanation for it would be as inappropriate as e.g. for changes in the earth's crust or atmosphere.”
― Aleksander Potebnja, Мысль и языкъ