Jerzy Stempowski

“In my native valley of the middle Dniester, gentry spoke Polish, peasants — Ukrainian, officials — Russian with the Odessa accent, merchants — Jewish, carpenters and joiners — being Filippians and Old Believers — Russian with the Novogrod accent, the kabanists spoke in their own dialect. Additionally, in the same area there were also villages of Polish-speaking noblemen, and nobles who spoke Ukrainian, Moldovan villages speaking in Romanian; Gypsies speaking in Gypsy, Turks were no longer there, but in Khotyn, on the other side of the Dniester and in Kamieniec, their minarets were still standing...All these shades of nationality and languages were also in a semi-fluid state. Sons of Poles sometimes became Ukrainians, sons of Germans and French — Poles. In Odessa, unusual things happened: the Greeks became Russians, Poles were seen joining Soyuz Russkavo Naroda. Even stranger combinations arose from mixed marriages. ‘If a Pole marries a Russian woman,’ my father used to say, ‘their children are usually Ukrainians or Lithuanians’.”
― Jerzy Stempowski, W dolinie Dniestru. Pisma o Ukrainie

“Під час війн і переворотів читач залишає вдома цілу бібліотеку. Улюблену книжку бере в мішку в дорогу, але і її мусить невдовзі покинути в придорожній корчмі чи в лісі на роздоріжжі. Бібліотека контрабандистів була живим свідченням цього процесу й пересторогою. Воєнний читач має розраховувати передовсім на свою пам'ять. У кінці шляху в нього залишиться тільки те, що він винесе в пам'яті.”
― Jerzy Stempowski, Eseje