Тамара Горіха Зерня

Тамара Горіха Зерня’s Followers (8)

member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo

Тамара Горіха Зерня



Average rating: 4.63 · 3,053 ratings · 462 reviews · 7 distinct worksSimilar authors
Жанна д'Арк

by
4.12 avg rating — 9,976 ratings — published 1896 — 1086 editions
Rate this book
Clear rating
Доця

by
4.68 avg rating — 3,327 ratings — published 2019 — 14 editions
Rate this book
Clear rating
Шептуха

4.55 avg rating — 239 ratings
Rate this book
Clear rating
Мотанка

by
3.91 avg rating — 250 ratings — published 2024
Rate this book
Clear rating
Воєнний стан. Антологія

by
4.54 avg rating — 78 ratings — published 2023
Rate this book
Clear rating
Альманах 2022

by
4.67 avg rating — 3 ratings
Rate this book
Clear rating
Альманах 2023

by
0.00 avg rating — 0 ratings
Rate this book
Clear rating
More books by Тамара Горіха Зерня…
Quotes by Тамара Горіха Зерня  (?)
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads. (Learn more)

“Це що, аж настільки нездійсненна вимога? Хотіти чоловіка, який любитиме тебе — не більше за самого себе, боже збав, але й не менше? Як самого себе? Чоловіка, який заступатиметься за мене, а я за нього, берегтиме спільні спогади, дорожитиме мною так само, як і я ним? Не марнуватиме мого життя у брехні й нещирості, хотітиме зі мною все робити, і мені буде весело й спокійно з ним, краще, ніж без нього? Ну хіба ж люди створені для страждань? Я думаю, що ні, що ми створені для щастя... Хто-небудь, напоумте його, зробіть так, щоб ми були щасливими.”
Тамара Горіха Зерня, Шептуха

“Ти звикаєш ходити з опущеною головою, щоб бачити асфальт під ногами. Або навпаки, задираєш підборіддя догори й дивишся на дахи. Тому що посередині, між небом і землею, ти весь час чіпляєшся поглядом за автомати.”
Тамара Горіха Зерня

“Вони жили у казці, а я ні. Вони вірили у силу слова, а я, все життя маючи справу зі словами, не мала такої віри. У їхньому світі відьма могла скислити молоко, покотитися по землі чорним клубком і впитися зубами у курячі шийки, а у моєму — ні. Для них існували пояснення і логіка там, де я губилася у безкінечних сумнівах, вони дивилися на себе й на мене і бачили щось інше, відмінне від того, що бачу я.”
Тамара Горіха Зерня, Шептуха



Is this you? Let us know. If not, help out and invite Тамара to Goodreads.