Яким може бути світ через декілька десятиліть, враховуючи сучасні технології й новітні винаходи? Дуже оптимістична книга. Я еколог й ознайомлена трохи із проблемами, які вже є і ще чекають нас у зв’язку зі знищенням природи - втратою біорізноманіття, природних екосистем й кліматичними змінами. Нічого хорошого нас не чекає, і якщо у нас не буде чистої води, повітря й ґрунтів, то ніякі технології не зроблять наше життя кращим. Тобто звісно, деякі інновації вражають й дають надію. На приклад, ідея створення роботів-запилювачів якось не втішає, якщо є розуміння, що людство знищує комах через використання інсектицидів.

Ну і друга причина, яка зводить нанівець всі позитивні враження від книги - це війна в Україні. Якось дуже дратує читати наївні оптимістичні ідеї про подолання продовольчої кризи, сучасні міста тощо. Коли в Маріуполі епідемія холери через окупантів й світу загрожує продовольча криза через них же, то якось не віриться оптимістичним прогнозам, які написали ситі чоловіки десь у силіконовій долині. Людству не світить ця вся фантастика.

Та заради справедливості, коротко поясню, про що розповідає книга. Читати справді цікаво, визнаю.

Усі експотенціальні технології проходять через цикл шість Д : диджиталізація, дематеріалізація, дезорієнтація, дестабілізація, демонетизація, демократизація.

Трохи про сприятливе середовище для інновацій:

заощаджений час (завдяки тим же технологіям, які дозволяють витрачати менше часу на побутові справи, як от приготування їжі, прибирання тощо) доступність капіталу (на приклад, краудфандинг) демонетизація більше геніїв (як багато талановитих людей не можуть отримати можливість для самореалізації! це проблема) комунікація (зв’язки вирішують все. Без знайомств й можливостей ніякі гарні ідеї не матимуть шанс побачити світ) нові бізнес-моделі довголіття (ну тут автори напевно мають на увазі довголіття тих розумних й успішних людей, які розвиватимуть технології, ну ок) А далі про ймовірні інновації у деяких сферах, які вже на порозі: 

Шопінг вже не той: тут мова про онлайн покупки, які будуть поєднуватися із віртуальною реальністю та штучним інтелектом, що підбиратиме для вас те, що потрібно. тут також про безвідходне виробництво, про магазини без касирів про вплив 3Д принтерів на мережі постачання (типу їх вже не потрібно буде, якщо всі зможуть друкувати собі запчастини на 3Д принтерах) реклама. Нас чекає щось подібне на фантастичні фільми, де реклама супроводжує нас усюди вже не голосом Сірі, а 3Д образами, використовуючи дані про нас. Трохи стрьомно Розваги. Хліба і видовищ - все, що треба людям. Тож розваги поглинають передові технології. Голографічні технології, діпфейк, користувацький контент у відеоіграх і всяке таке, без чого люди “не можуть жити” Освіта. Освіта після розваг, звісно. Але без неї не буде нашого майбутнього, тож не можна оминути цю важливу галузь. Автори вважають, що майбутнє за вчителями-андроїдами. Медицина теж пов’язана зі штучним інтелектом та роботами. Діагностика значно покращиться завдяки штучному інтелекту й використанню даних за допомогою наручних браслетів абощо. Хірургічні операції вже частково здійснюються роботами і надалі їх використання збільшуватиметься. Також автори вірять у редагування геному людини (на приклад для того, щоб позбутися ризику спадкових хвороб) Цілий розділ присвячений довголіттю. Дуже стисло про наявні технології, зокрема компанії Samumed й Alkahest, які займаються питанням лікування артриту й хвороби Альцгеймера. Мені дуже цікаво було почитати про страхування. Є ідея аби люди платили різну суму страхових внесків, залежно від стилю життя, звичок, харчування тощо. Тобто, якщо людина часто напивається, їсть шкідливу їжу, не займається спортом то платитиме більше за свою страхівку, адже ризик, що з такою людиною щось трапиться є значно більшим, ніж у тих, хто принаймні робить все можливе, щоб не захворіти. Те саме із автомобільними страхівками. Вже зараз є компанії, які аналізують стиль водіння і є ідеї, щоб це впливало на суму страхового внеску. Make sense, але мені в цьому не імпонує всюдисуще око штучного інтелекту, який стежить за кожною дією. Майбутнє їжі. Тут все крутиться навколо великих міст у США, тож не знаю, що цей розділ може мати спільного з нами, особливо зараз. Цікаво почитати загалом. Зміни клімату й втрати природних екосистем. От тут я розчарована. Чесно кажучи, склалося враження, що або автори ніц не тямлять в тому, як працюють екосистеми, або просто загралися в казковий технологічний світ. Те, що я тут побачила немає нічого спільного із вирішенням справжніх загроз втрати природи. Загалом книга цікава й легка. Думаю, читати варто, щоб не втрачати оптимізм й бути в курсі поступу. Але майбутнє далі, ніж здається...