“От зайдеш у Володимирський собор, слухаєш їхні "паки-паки господу богу помолімся", і от начебто значення слів зрозумілі, а сам думаєш: а що то за "паки-паки"? І відчуваєш себе бовдуром неосвіченим! Через те, що тебе мають не за суб'єкт, а за об'єкт, у чиї обов'язки входить не розуміти, а вірити. Так і з партійними текстами. Понав'яжуть свої "паки-паки", а ти сидиш як дурень і все це читаєш. А потім розумієш, що це просто "священна мова". Вона не повинна бути зрозумілою, бо тоді її святість пропаде! Просто треба вірити сказаному!”