“І Андрій квапився. Але не для наглядача квапився, а для свого симпатичного стража, що має ось вести його зараз уперше до чистилища, або, вірніше, - до першої сфери Дантового пекла, як той Вергілій свого Алігієрі. Тільки ж це зовсім манюсінькій Вергілій, та ще й геть-чисто змодернізований, - і такий же буде в нього й Алігієрі...”