“— Помер? — скинувся на місці Ринсвінд. У дискусійній залі його розуму з десяток різних емоцій зірвалися з місця і почали лементувати. Полегшення саме розійшлося на все горло, коли втрутився Шок щодо порядку денного, а тоді Збентеження, Страх та Туга почали чубитися, що припинилося лише тоді, коли Сором прослизнув із сусідньої кімнати, щоб побачити, через що зчинилася уся буча.”