“...пересічна людина, зі свого боку, постійно думає про все на світі, і то на всіх рівнях одночасно, та ще й зважає на десятки біоритмів і календарів. Вона думає про те, що потрібно сказати, про те, що думає насправді, про те, що думає насправді, про те, що просто думає, про думки щодо власних думок, і це ще не кажучи про цілий оркестр думок, яких людина взагалі не усвідомлює!”