Віват > Віват's Quotes

“Г е р м е с Мабуть у рабстві краще бути в скель оцих, Ніж Зевса-батька вісником довіреним?

П р о м е т е й Отак і треба зневажать зневажників”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Радій, Флоренціє, преславний краю,
крилом ти б’єш понад землею й морем,
і в пеклі скрізь ім’я твоє лунає!”
― Данте Аліг'єрі, The Divine Comedy: Inferno - Purgatorio - Paradiso

“Згадайте рід ваш славний, без догани,
і те, що не тваринне животіння,
а лиш знання й звитяга варті шани”
― Данте Аліг'єрі, The Divine Comedy: Inferno - Purgatorio - Paradiso

“Ніч ласкаво приймала його в свої широкі обійми й любовно посміхалась йому зорями. Він сідав десь на горбику й виймав з-за пазухи якусь паличку, яку довго й ніжно обтирав рукавом свитки. Потім приставляв її до рота, зітхав, і від палички в тужливу, ніжну ніч котились з хурчанням ще більш ніжні, більш тужливі згуки. Про що він грав, тужливий син степів і праці? Хіба він знав? Хіба те знав нічний вітрець, син неба і степів? Один з них грав, бо так було потрібно, а другий радісно підхоплював сі згуки, грався ними і котив до сумно схиленого жита... І жито журно слухало ті згуки, хиталось колосом і м'яко шепотіло з вітром, згуками і Василем.”
― Володимир Винниченко

“Де битва? Квапляться завзяті юнаки,
Шаблі готуючи, мушкети, тесаки...
За ними ревними умившися сльозами:
«З Наполеоном Бог - Наполеон із нами», -
Шепочуть сестри їх, брати і матері.”
― Адам Міцкевич, Пан Тадеуш

“Війська, що й не злічить веде Наполеон,
І слід змітаючи ворожих перепон, -
А ми б отут його зустріли хлібом-сіллю,
Московському рости не давши зіллю!”
― Адам Міцкевич, Пан Тадеуш

“Чудово! Сильний хист і олівець поправний!
Із панна міг би буть колись художник славний,
Якби не тут він брав сюжети для картин.
О римські небеса! Видовища руїн!
Тібура давнього класичні водоспади!
О Павзіліпо скель навалисті громади!
Там, Графе, край митців! А тут шукать, у нас
Прекрасних образів - лиш марнувати час!
Рисунок ваш візьму і в бюрко заховаю:
Малюнків гарних там чимало зберігаю".

І прославлять чужі краї пішли:
Блакитні небеса, рожеві хмари мли,
Шпилі високих гір та пальми вихваляли.
А з краю рідного, звичайно, кепкували.”
― Адам Міцкевич, Пан Тадеуш

“Відваги повен, ти ніколи
Гіркій біді не улягав.
Та надто вільно мовиш ти,
За тебе душу нам проймає жах пекучий,
За долю журимось твою,—
Як через море страждань
В тиху пристань ти
Сам допливеш, непохильний бо волею Кроносів
Син, недіймане у нього серце.”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Оцей бо злочин я тепер покутую,
В кайданах лютих просто неба висячи.”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Як боляче, як важко де розказувать,
Та гірко ж і мовчати,—так і так болить”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“З заліза треба серце мати, з каменю,
З тобою щоб не мучитись
стражданнями
Твоїми, Прометею!”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Свого нещастя на негідне рабство я Не проміняю,— це запам’ятай собі.”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Нехай палючим кидає він полум’ям,
Завіє все снігами білоперими,
Громами хай загрожує підземними,—
Нічим мене сказати не присилує,
Кому його належить з трону скинути.”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Мук зазнати ворогу від ворогів — Не ганьба.”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Якась безвихідь: не наважусь діяти,
але й на долю, склавши руки, страшно здатися”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Коштовність обладунку не зляка мене.
Карбівка - не вбиває, не наносить ран.”
― Aeschylus, Античний театр: Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан, Менандр, Плавт. Трагедії і комедії

“Сто краєвидів за коротку мить
У запалі
Намалювали хмари.
(1684)”
― Іван Бондаренко, Антологія японської поезії. Хайку XVII-XIX ст.

“Туман і мряка
Застять Фудзіяму,
А все одно — не відвести очей!
(1684)”
― Іван Бондаренко

“Ах, Окіме Із Афумі
Високі гори
Сховають завтра вранці Окіме,
І я її ніколи не побачу!

(імператор Кенсо)”
― Іван Бондаренко

“Якщо я так люблю
Вишневий цвіт,
Чому ж тоді,
Скажи мені, кохана,
Тебе раніше я не покохав!

(імператор Інґьо)”
― Іван Бондаренко

“Гірською річкою
Качатка -мандаринки,
Він і вона,
Милуючись, пливуть!
А хто у мене відібрав кохану?

(Нака-но Оое-но Одзі)”
― Іван Бондаренко

“Посланцями моїми будуть птиці,
Що в небесах мандрують —
Журавлів
Почувши голос,
Запитай про мене!

(принц Кару-но Міко)”
― Іван Бондаренко

“Циновка осокова шерхотіла,
Коли удвох
В тісному курені
Ми спали серед поля
В очеретах!

(Імператор Дзімму)”
― Іван Бондаренко

“А полюбуйся нашим нащадком великих прадідів, що потрясала колись мурами Царгороду! Навіть у свому бойовому гімнові він називає ворогів не інакше як ласкаво, "воріженьками", які мають від чогось згинути як роса на сонці, бо він сам задобрий і залівнивий, щоб розбити їм голови.”
― Юрій Горліс-Горський, Холодний Яр

“За п'ять років на фронтах довелося розрубати в бою череп не одному німцеві, мадярові, москалеві, але що можна піднести шаблю на ворога, який кинув уже зброю, що ворог, лише мертвий - перестає бути ворогом, - з цим я погодився аж тепер, на цьому клаптеві української землі, який треба було відстояти - або загинути.”
― Юрій Горліс-Горський, Холодний Яр

“— Оце я хотів тобі показати. Такого чудернацького стовпа певно нема в світі другого.
Під'їжджаємо. На обрізаного молоденького ясеня насиляно через прорізи тринадцять людських черепів, які, вищиривши вперед зуби, творять оригінальний стовп. До чола верхнього черепа прибита табличка з написом: «Володіння Холодного Яру. Проїзд чекістам суворо заборонений». Чомусь здається, що самі кістяки сміються над цим жартом.
— Оцих сім верхних, біліших, це штаб ударної групи бобринської чека на чолі з повноваженим Станайтісом — латишем, а цих нижчих не знаю. Це мельничанські хлопці пожартували.
— Де вони їх набрали?!
— Чи мало їх тут по лісах валяється?!.. Минулого року лисиць трупами так обгодували, що перестали курей красти по хуторах.
Отак, по людськи подумаєш — жаль людей... Але що зробиш... Слово «боротьба» і слово «жаль» — взаємно виключають одно друге... І ще прийдеться «лисиць годувати», якщо нами не погодують...”
― Юрій Горліс-Горський, Холодний Яр

“Слово "боротьба" і слово "жаль" -- взаємо виключають одно друге...”
― Юрій Горліс-Горський, Холодний Яр

“Нас б'ють без сентиментів. Але знаєш, це - добре. І чим більше будуть бити і знущатися - тим краще. Ні один народ не пережив того, що тепер переживає Україна, але й нікому це так не йшло на користь, як іде українцеві. Це перетворить лінивого українського вола на хижого звіра, який, вирвавшися колись на волю, як побачить, що хтось знову протягає до нього лапу - не буде ждати, поки треба оборонятися, а сам буде нападати.”
― Юрій Горліс-Горський, Холодний Яр

“History itself is only ever a story, told by the ones who survive it.”
― C.J. Tudor, The Chalk Man

“Кумедно, як люди завжди перепитують слова, хоча й правильно все почули. Ніби хочуть іще трохи відтермінувати те, що вже сталося.”
― TUDOR C.J., The Chalk Man