людина Quotes

“Людина здатна так оскотинитися, що навіть страшно їй бажати безбідності й достатку.”
― Nikolai Gogol

“Найкраща, найкрасивіша і найдобріша людина тоді, коли вона весело й радісно сміється.”
― Всеволод Нестайко, В країні сонячних зайчиків

“Сучасна людина виробила в собі звичку не мати свого кутка. Вона розірвала пуповину, що зв'язувала її з материнським лоном місця. Відмовилась од почуття спільноти з землею. Зреклася свідомости своєї тотожности з країною. Загубила згадку про свою спорідненість з вітчизною. Місце народження обернулось посвідкою, виданою з Загсу, черговим пунктом заповнюваної анкети.”
― В. Домонтович, Доктор Серафікус. Без ґрунту

“Хліб добрий... а не людина (Лев)

Дія II”
― Леся Українка, Лісова пісня

“Голод і страх перетворюють людину на раба.”
― Іван Дрогомирецький, В'язень під трьома режимами

“Чесній людині нічого боятися і найтемнішої ночі в полі — крім інших людей. Бо ж саме людина і є найлихіша з усіх істот!”
― Tom O'Neill, Old Friends: The Lost Tales of Fionn Mac Cumhaill

“Коли вважаєш усіх за сміття, на тебе чекає сумна доля. З часом і сам перетворюєшся на смітник, непотріб, який ще вчора стравив себе вище за інших. Це і є ціна хибного вчинку чи погляду.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Головне--не забувати, що ми люди... Що в кожному з нас живе кохання. Хоч би як ми прагнули заглушити почуття людяності--воно завжди існує в нас.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Людину ні в чому не можна змінити; в найкращому разі вона прикинеться, що змінилася, а насправді лишиться тією самісінькою. Коли її стара маска від довгого вжитку дала вже тріщину, крізь яку випинають її справжні риси, вона підлатає її або виробить нашвидкуруч нову — і це зветься системою, філософською чи політичною, історичною тичиною, поворотним пунктом, чим хочете.”
― Валер'ян Підмогильний, Повість без назви

“Ибо человек – единственное существо во всей органической жизни природы, которое перерастает пределы созданного им, поднимается вверх по ступенькам своих замыслов, рвется вперед, оставляя достигнутое позади. Вот что следует сказать о человеке: когда теории меняются или терпят крах, когда школы, философские учения, национальные, религиозные, экономические предрассудки возникают, а потом рассыпаются прахом, человек хоть и спотыкаясь, а тянется вперед, идет дальше и иной раз ошибается, получает жестокие удары. Сделав шаг вперед, он может податься назад, но только на пол шага – полного шага назад он никогда не сделает. Вот что следует сказать о человеке; и это следует понимать, понимать. Это следует понимать, когда бомбы падают с вражеских самолетов на людные рынки, когда пленных прирезывают прирезывают, точно свиней, когда искалеченные тела валяются в пропитанной кровью пыли.”
― Steinbeck, John

“Вона направду не усвідомлювала, що часто, коли людина відчуває зміни на краще, звеселяється та втрачає пильність, щось обов'язково йде косяка.”
― Дженни Колган

“Уже за самою природою і неминучістю існують поміж людьми великі і численні відмінності, яким ніяк зарадити не можна. Уже від народження людина людині не рівна. Природа дає одному довше життя, більшу силу, сильніше здоров'я, більше талантів - дари, в яких іншим відмовляє або якими інших наділяє не в рівній мірі... До того ж і плин життя, обставини - те, що долею називаємо і що не залежить від волі людей або залежить лише незначною мірою, - все це дає кожній людині настільки різне життя, що мріяти про безумовну рівність людей - це противитися самій природі речей. До того людина, будучи паном своїх вчинків, кожна з більшою або меншою охотою і наполегливістю в праці, послідовними діями, більш-менш незмінним напрямом своєї праці, ідеями життя, моральністю або браком принципів свою долю сама собі змінює, виправляючи або псуючи те, що природа і доля дала.”
― Andrey Sheptytsky, Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми»

“Мені навіть шкода його, по-людському жаль, бо ж він не знає, як легко дається людині щастя, якщо вона не вигадує його сама собі, не пнеться до нього з останніх сил, а ласує ним вільно, як повітрям і водою.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“Тут треба занести людину, як двигун, і послухати, як той двигун працює.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“Тут треба завести людину, як двигун, і послухати, як той двигун працює.”
― Григір Тютюнник

“Мені нічого не треба від людей, я не потребую їхнього ближчого товариства; для мене досить випадкового сміху, розмови, шматочка профілю або невиразної плямки обличчя в темних рамцях вікна. Вони рухаються навколо мене, але не зачіпають; і свідомість своєї цілковитої ізольованості серед них, незалежності, самоти, дає чуття глибокого спокою. Тепер я вже не гасну, лишаючись наодинці з собою; не хапаюсь до людей. Навпаки, мені здається, що тепер я з ними пригасаю. Мабуть, у тих, що видужують, буває такий стан. Але від чого ж я видужую?”
― Володимир Винниченко, Записки Кирпатого Мефістофеля