Max Sushchuk

“«Ніде ж і галузки було взяти, ти ж знаєш! То він якось поламав хрести на могилах, привіз цілу хуру та й накидав у піч… Коли ж слухає — а щось наче співає! Та так протяжно, хором, неначе у церкві… Він туди по хаті, він сюди, аж у піч зазирнув, — а то хрести співають людськими голосами!»”
― Леонід Кононович, Тема для медитації

“Моїй матері пощастило вірити в життя після смерті, у мене цієї віри нема. Якщо мені не вдасться піти миттєво, єдиною втіхою для мене буде оцінка прожитого мною життя. Мені потрібно знати, що я, так само, як моя матір, не буду шкодувати за тим, як його прожив. У свої останні години, періодично втрачаючи свідомість та знову приходячи до себе, часом повертаючись до рідної німецької, вона сказала: "Це було чудове житття. Ми все сказали одне одному".”
― Генрі Марш, Do No Harm: Stories of Life, Death and Brain Surgery

“Що він відчуває в найгірші дні тієї безжалісної зими, доки іржа вкриває вантажівку, гвинтівки й радіо, доки німецькі дивізіони відступають на всіх фронтах, так це глибоку огиду до всіх людей, яких вони проминають. Димливі, зруйновані села, розбита цегла на вулицях, замерзлі трупи, розтрощені стіни, перекинуті машини, собачий гавкіт, мишва й вошва - як вони можуть так жити? У лісах, у горах, у селах вони мали б висмикувати безлад із корінням. Загальна ентропія будь-якої системи, як казав доктор Гауптман, зменшиться, тільки якщо збільшиться ентропія іншої системи. Природа вимагає симетрії. Ordnung muss sein.

Однак який порядок вони тут наводять? Валізи, черги, зарюмсані діти, солдати, у яких в очах застигла вічність, що повертаються до рідних міст, − у якій системі підвищується порядок? Точно не в Києві, не у Львові й не у Варшаві. Тут Аїд. І людей так багато, ніби велетенські російські фабрики виробляють нових щохвилини. Убийте тисячу, а ми зробимо ще десять.”
― Doerr, Summary & Study Guide All the Light We Cannot See by Anthony Doerr

“Психологічні дослідження стверджують, що найкоротший шлях до особистого щастя — це робити щасливими інших. Я ощасливив багатьох хворих успішними операціями, але й припустився багатьох жахливих помилок, які привнесли в моє життя, як і в життя більшості нейрохірургів, періоди глибого відчаю.”
― Генрі Марш, Do No Harm: Stories of Life, Death and Brain Surgery